Спецпроект

Відкрито голосування за національні реліквії України. ФОТО

Активісти укладають громадський рейтинг національних реліквій та святинь. Ідеться про знакові для спільної історичної пам'яті предмети, які перебувають у державних музеях та приватних колекціях в Україні та поза її межами.

Про це Історичній Правді повідомили організатори проекту.

"За умов, коли єднання українців є головною умовою збереження нашої держави, спільна національна спадщина стає тим невичерпним ресурсом, якого нас ніхто не зможе позбавити, - наголошують активісти. - Наша спадщина – це ті реліквії та святині, які впевнюють нас у надійних та незаперечних підставах українства, наших традицій, духу, воєнної звитяги".

Організатори наголошують, що йдеться не про географічні місця та споруди, а саме про окремі артефакти.

"Під реліквіями ми маємо на увазі рухомі пам'ятки, - зазначив координатор проекту, історик Кирило Галушко. - Йдеться про речі, які гідні найбільшої шани в народі. Вони можуть перебувати у різних місцях країни, але без них неможливим є живе биття історичного пульсу нації і країни".

Золотник Володимира Великого, X сторіччя

За словами науковця, хоча в Україні є закон про Реєстр рухомих пам’яток національного значення, але самого реєстру не укладено.

"Ми взагалі не маємо єдиної бази даних про те, чим є ті два мільйони експонатів вітчизняних державних музеїв, - я вже не кажу при приватні, - наголосив історик. - Ми не знаємо, що ми зберігаємо".

Львівський "Апостол" Івана Федорова - перша друкована книга в Україні

Організатори акції пропонують зацікавленим громадянам "обрати з числа вкрай важливих рухомих пам’яток справжні реліквії, клейноди, які гідні національного вшанування".

Голосування відбувається на некомерційному сайті credo.ua.

Наразі можна проголосувати за:

- перший "Кобзар" Шевченка 1840 року видання;

- знайдений недавно на Хортиці (Запоріжжя) меч, який міг належати князю Святославу;

- перші руські монети з тризубом київського князя Володимира Великого;

- золоту пектораль IV ст. до н.е. із скіфського поховання на Дніпропетровщині;

- найдавніші з відомих історикам музичні інструменти з Мізинської стоянки (Чернігівщина) епохи палеоліту;

- Пересопницьке євангеліє 1550-х років (один із перших перекладів Святого письма cтароукраїнською мовою);

- "Апостол" 1574 року (перша друкована книга на території нинішньої України) та інші артефакти.

Можна також запропонувати свій варіант.

Перший у світі музичний ансамбль, Мізинська стоянка. Частину інструментів можна було побачити на виставці "Велике і величне" в МА

За результатами голосування буде організовано всеукраїнську виставку національних реліквій. Інформацію про них обіцяють донести до "якнайширших верств населення".

Також організатори спільно з музейними фахівцями обіцяють запровадження європейських норм зберігання та реєстрації пам’яток національного значення, "інакше наша спадщина знову опиниться у нових Межигір’ях".

Фрагмент Скіфської пекторалі, золото 958-ї проби

"Роками музейники б’ються за європейський стандарт електронних баз обрахунку, - зазначив Галушко. - Звісно, що у кожному музеї існують роздруковані на машинці сторінки з переліком того, що є у фондосховищах. Але про їхній зміст мало кому відомо".

Організатори проекту: фонд "Україна-ЮНЕСКО", Наукове гуманітарне товариство, Український центр розвитку музейної справи.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.