Путін: "Під час війни росіяни і білоруси боролися за єдність"

Учасники німецько-радянської війни боролися за єдність народів Білорусі та Росії.

Про це заявив президент РФ Владімір Путін під час перебування у Мінську з нагоди святкування 70-річчя визволення Білорусі від нацистів, повідомляє ІТАР-ТАСС.

За словами Путіна, стабільність і процвітання двох країн, "єдність народів Росії і Білорусії - саме те, за що боролися, про що мріяли герої Великої Вітчизняної війни".

Свою заяву президент РФ зробив під час церемонії відкриття нової будівлі Білоруського державного музею історії Великої вітчизняної війни.

Він висловив упевненість, що експозиція нового музею сприятиме вихованню підростаючого покоління, в якому "украй важливо виховувати категоричне неприйняття самих ідей нацизму, щоб він більше ніде і ніколи не підняв голову".

У свою чергу президент Білорусі Аляксандр Лукашенка заявив, що "це була наша спільна війна і спільна перемога.

Він підкреслив, що "брехня про війну викликає презирство" до тих, "хто намагається вкрасти нашу перемогу", і пообіцяв вести боротьбу з такими "мародерами".

Як відомо, у березні 2014 року офіційний випуск білоруських поштових марок з нагоди 70-річчя визволення України, Білорусі та Росії від нацистів повністю передрукували, прибравши згадку про Україну.

У квітні 2010 року Путін заявив, що Росія перемогла би нацистську Німеччину і без допомоги інших народів СРСР.

Білорусь уступила у Другу світову війну в 1939 році, коли Сталін і Гітлер поділили між собою Польщу. Станом на 1945 рік Білоруська РСР - у відсотковому відношенні жертв до кількості населення - була найбільш постраждалою від війни країною світу.

Після вересня 1939 року близько 130 тисяч мешканців Західної Білорусі було репресовано НКВД, з них 30 тисяч - страчено. Частину захоплених Червоною Армією територій БРСР передала Литві (в тому числі Вільнюс). Влітку 1941 року НКВД розстріляло кілька тисяч в'язнів у білоруських тюрмах.

Загалом у 1941 році на території Білоруської РСР мешкали 9 млн людей різних національностей, з них близько 2 млн - загинули.

За даними професора Тимоті Снайдера (книга "Криваві Землі") 1,6 млн були убиті німцями в тилу. В їх числі - 700 тисяч військовополонених, 500 тисяч євреїв і 320 тисяч осіб, визначених окупантами як партизани (значну частину з яких складали цивільні).

Ще близько 300 тисяч білорусів загинули в лавах Червоної армії. Білоруські партизани знищили 17,5 тисяч свої земляків за підозрою у "зрадництві" (такими, приміром, вважали селян, які взяли для обробки колишню колгоспну землю), і ця цифра не враховує убитих з інших причин.

Не всі партизани були ідейними борцями за владу Рад, не кажучи вже про міфічну "російсько-білоруську єдність". Значна частина партизан воювали за себе, свою родину і село, і часто воювали "проти всіх".

Партизани проводили каральні операції, в тому числі і проти місцевих жителів. Деякі партизанські загони перейшли від колаборації з німцями до підтримки радянської влади. Загалом у лавах партизан воювали десятки тисяч білорусів.

Внаслідок Другої світової війни 80% промисловості Білорусі було знищено, систему залізничних сполучень внаслідок диверсійної "колійної війни" зруйновано вщент.

Більше мільйона мешканців Білоруської РСР утекли від німців, ще два мільйони були депортовані Гітлером і Сталіним.

Наприкінці війни кожен другий мешканець Білоруської РСР був убитий або виселений. Таких жертв не зазнала жодна інша європейська країна. Тепер виявляється, що все це було заради "єдності Росії та Білорусі".

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.