П'ятий сезон "Гри престолів" зніматимуть у палаці в Іспанії. ФОТО

Деякі сцени п'ятого сезону серіалу "Гра престолів" зніматимуть у музеї - мавританському замку-палаці в іспанській Севільї.

Про це повідомляє сайт HBO.

Алькасар [міська цитадель] міста Севілья "зіграє" роль Водяних Садів - палацу-резиденції правителів вигаданої країни Дорн у фентезійному світі Семи Королівств.

 Внутрішнє подвір'я алькасару - так званий "Дівочий Двір"

Водяні Сади розміщуються на березі моря, під південним сонцем, з мармуровими колонами і портиками, помаранчевими алеями тощо.

Сад довкола палацу в Севільї - пальми, помаранчеві дерева і трояндові кущі

Повідомляється, що й інші пов'язані з Дорном сцени будуть відзняті в Іспанії.

Севільський алькасар - пам'ятка архітектури в іспанському місті Севілья. Перший укріплений пункт на місці нинішньої цитаделі збудували араби після захоплення Піренеїв у VIII сторіччі. Замок-палац почали будувати в часи мусульманської династії аль-Мохадів (XII сторіччя).

Мусульманська архітектура внутрішніх приміщень

В 1248 році Севілья була відвойована християнськими військами Кастилії, Арагона і Наварри. У 1360-х роках король Кастилії Педро І почав нову розбудову замку. Алькасар є одним із найкращих зразків так званої "мудехарської" архітектури - синтезу мавританського і готичного стилів.

Палац Педро Першого на території алькасару

Севільська цитадель є найстарішим замком Європи, який досі використовується королівською родиною. Верхні поверхи алькасару є офіційною резиденцією короля Іспанії.

З 1987 року Севільський алькасар належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.