П'ятий сезон "Гри престолів" зніматимуть у палаці в Іспанії. ФОТО

Деякі сцени п'ятого сезону серіалу "Гра престолів" зніматимуть у музеї - мавританському замку-палаці в іспанській Севільї.

Про це повідомляє сайт HBO.

Алькасар [міська цитадель] міста Севілья "зіграє" роль Водяних Садів - палацу-резиденції правителів вигаданої країни Дорн у фентезійному світі Семи Королівств.

 Внутрішнє подвір'я алькасару - так званий "Дівочий Двір"

Водяні Сади розміщуються на березі моря, під південним сонцем, з мармуровими колонами і портиками, помаранчевими алеями тощо.

Сад довкола палацу в Севільї - пальми, помаранчеві дерева і трояндові кущі

Повідомляється, що й інші пов'язані з Дорном сцени будуть відзняті в Іспанії.

Севільський алькасар - пам'ятка архітектури в іспанському місті Севілья. Перший укріплений пункт на місці нинішньої цитаделі збудували араби після захоплення Піренеїв у VIII сторіччі. Замок-палац почали будувати в часи мусульманської династії аль-Мохадів (XII сторіччя).

Мусульманська архітектура внутрішніх приміщень

В 1248 році Севілья була відвойована християнськими військами Кастилії, Арагона і Наварри. У 1360-х роках король Кастилії Педро І почав нову розбудову замку. Алькасар є одним із найкращих зразків так званої "мудехарської" архітектури - синтезу мавританського і готичного стилів.

Палац Педро Першого на території алькасару

Севільська цитадель є найстарішим замком Європи, який досі використовується королівською родиною. Верхні поверхи алькасару є офіційною резиденцією короля Іспанії.

З 1987 року Севільський алькасар належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.