Вийшов друком атлас із історичними картами Львова

У Львові відбудеться презентація нового картографічного видання "Атлас українських історичних міст. Т. 1: Львів".

Про це повідомляє Центр міської історії.

Атлас виданий за науковою редакцією Мирона Капраля і включає 25 оригінальних карт Львова, 11 карт-реконструкцій та 6 видів міста.

Книга стала першим українським виданням у європейській серії міських атласів, що виходять під егідою Міжнародної комісії з історії міст ще з 1955-го року.

Серія видається з метою створити підстави для порівняльної історії європейських міст у різних періодах та аспектах їхнього життя.

Наразі вчені 18 країн (Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Італії, Чехії, Польщі, Румунії та інших) вже видали 502 атласи міст. Атлас Львова стає 503-м виданням серії.

Час і місце: 26 червня о 16:00 в конференц-залі Центру міської історії. Львів, вул. акад. Богомольця, 6.

Атлас уключає велику групу оригінальних мап міста Львова з багатої збірки Центрального історичного архіву України (м. Львів), а також із Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка, Військового архіву у Відні та кількох приватних колекцій.

Для публікації було відібрано 25 карт, що подаються переважно у великому форматі А1, щоб зберегти для зручності науковців оригінальний масштаб.

Карти-реконструкції дають змогу вченим з інших країн скласти уявлення про розвиток урбаністики, історії та картографії міста Львова. Загалом пропонується одинадцять таких мап, перша з яких присвячена доісторичній добі колонізації території міста, а остання – кінцю XVIII ст., коли Львів почав перебудовуватися на нових засадах столичного резиденційного міста.

Картографічною особливістю більшості з цих карт є прив’язка до сучасної топографічної основи за допомогою комп’ютерної системи ARC-GIS, що дозволяє досліднику накласти історичні об’єкти та споруди на сучасну територію Львова та екстраполювати їх на інші хронологічні проміжки.

Текстовий блок атласу містить впровадження в широку урбаністичну проблематику й включає наукові нариси про історико-урбаністичний розвиток міста від епохи ранніх слов’ян до сьогодення.

Наративний матеріал укладено за періодами, серед яких: археологічний (до середини ХІІІ ст.), долокаційний або княжий (ХІІІ ст.), локаційний на магдебурзькому праві (кінець ХІІІ–XV ст.), ранньомодерний (XVI–XVIII ст.), "довге" ХІХ ст. (1772–1914 рр.) та ХХ – початок ХХІ ст.

Особлива увага зосереджена на міських фортифікаційних спорудах, що впливали на домінанти розвитку міста, особливо  в середньовіччі та в ранньомодерну епоху. Подається також огляд картографічного матеріалу до історії Львова, опис видів міст та бібліографічний додаток.

Атлас виконано у п’яти наукових установах: Львівському відділенні Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, НДЦ "Рятівна археологічна служба" Ін-ту археології НАН України, Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Центральному державному історичному архів у м. Львові, "Інституті геоінформаційних систем" (Львів).

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.