ГОСТИНИЙ ДВІР ПОВЕРНУЛИ КИЯНАМ

Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі.

Відповідне рішення від 20 вересня 2012 року (№137/8421) більшості на чолі з Галиною Герегою оскаржували активісти, повідомляє УП.Життя з посиланням на захисника Гостиного двору, а нині депутата Київради Ігоря Луценка.

"Тепер у компанії Януковського завгоспа Андрія Кравця "Укрреставрація" немає дозволу робити щось на цій ділянці землі, котра тепер знову у повному розпорядженні киян", - заявляє активіст у Facebook.

"Очікуємо, що Укрреставрація негайно звільнить дві вулиці на Подолі, де вони розмістили своє будівельне обладнання", - додає Луценко.

За його словами, тепер Київрада "буде просто зобов'язана скасувати своє рішення, як визнане неправомірним у суді".

"Очікуємо шалений спротив друзів Кравця у Київраді. Вітаємо усіх, хто бореться з нами за Київ!", - додає Ігор Луценко.

Як відомо, Київрада у вересні 2012 року передала ПАТ "Укрреставрація" земельну ділянку площею 1,02 га на Контрактовій площі, 4 в оренду на п’ять років для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр із благоустроєм та гостьовою стоянкою на 300 авто.

Громада Києва довго відстоювала Гостиний двір, аби його не реконструювали до непізнаванності, там активісти й противники забудови влаштували так звану "Гостинну республіку".

Фільм про перші дні протесту проти забудови Гостиного двору. Ігор Луценко міркує про майбутню революцію

Інститут археології НАНУ повідомляв про плани збудувати біля Гостиного двору підземний музей, присвячений середньовічному Києву.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

У квітні 2012 року Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачав будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні 2012-го тодішній президент Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки. У травні на території Гостиного двору почалась акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

30 жовтня 2012 року Головне управління охорони культурної спадщини КМДА направило до Міністерства культури облікову документацію для вирішення питання про внесення комплексу будівель Контрактової площі до Державного реєстру як пам'ятки містобудування місцевого значення. До цього комплексу було включено й Гостиний двір.

Наказом від 21 грудня 2012 року Мінкультури визнало комплекс Контрактової площі пам'яткою і внесло його до Державного реєстру. Таким чином, Гостиний двір також набув правового статусу пам'ятки містобудування.

У травні 2013 року Окружний адміністративний суд Києва дозволив будівництво на території Гостиного двору.

Дивіться також: Минуле і майбутнє Гостиного двору. ФОТО

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.