У Києві обговорять комуністичні злочини

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини».

Головна мета дискусії – привернути увагу органів влади та громадськості до необхідності дослідження злочинів комуністичного режиму.

На круглому столі йтиметься про ідеологію і практику комунізму, його наслідки для України, а також європейський досвід та українські перспективи правової оцінки злочинів тоталітаризму.

Час та місце:

25 червня, середа
11.00 – 16.00
Спілка письменників (м. Київ, вул. Банкова 2)

Основні доповідачі:


Шаповал Юрій Іванович, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;
В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті;
Огієнко Віталій, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

До участі в круглому столі запрошені: віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, віце-спікер Верховної Ради Руслан Кошулинський, голова парламентського комітету з питань духовності та культури В’ячеслав Кириленко, посли Польщі, Чехії, Литви; провідні науковці, краєзнавці, громадські діячі, зокрема, Євген Сверстюк, Євген Захаров, Володимир Василенко, Василь Марочко, Владислав Верстюк.

Пряма трансляція: 


Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національна спілка письменників України, Центр історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", газета "День".

Прес-секретар УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +380 44 253-15-63, +380 50 383-37-43

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.