Спецпроект

У Музеї Ханенків нова виставка - мистецтво Китаю XVIII-XX сторіч

Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків презентує виставку "Життя води. Китайське мистецтво XVIII-XX століть".

Тема води як об’єкту поклоніння, споглядання, замилування, приборкання об’єднала вибрані твори живопису, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва з колекції Музею Ханенків у новому виставковому проекті, повідомляє прес-служба музею.

Мета - продовжити знайомити відвідувачів з фондовими збірками музею, привернути увагу до питань взаємодії культури і природи, осмислити водну стихію не лише як джерело фізичного існування, а й як невичерпний ресурс інтелектуального і творчого переживання.

Китайська цивілізація виникла між двох могутніх річок, чиї води створювали сприятливі умови для землеробства. Проте у потужному потоці крилася і небезпека: повені та несподівані зміни русла впливали на безліч людських доль, а іноді – на хід усієї історії Китаю. Стихію намагалися приборкати за допомогою як інженерних споруд, так і езотеричних практик.

У китайському мистецтві відобразилися різне ставлення до води. Пейзажний живопис – жанр "гір та вод" – оспівує велич морів, річок і водоспадів, підносить їхню первинну гармонію. Саме такі, традиційні краєвиди складають основу виставки.

Пелюстки лотоса й танок золотих рибок у парковому ставку – сувої у жанрі "квіти і птахи", де зображена водяна флора і фауна, розкривають нові грані творчості художників кінця ХІХ – початку ХХ століття. У жанрових сценах з життя рибалок втілилися мрії багатих освічених людей про щирість і неформальність людських стосунків. Інші сувої відображають містичний аспект взаємодії з водою. Експозицію доповнюють твори декоративно-ужиткового мистецтва: ліхтар з розписами на склі, різьблена слонова кістка, різьблений камінь, порцеляна та ін.

Кураторка виставки – Марта Логвин, китаїстка, наукова співробітниця Музею Ханенків.

Відкриття: у четвер, 19 червня, о 17:00. Київ, вул. Терещенківська, 17.

Виставка триватиме з 20 червня до 31 серпня 2014 р.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.