Спікер Держдуми звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії

Спікер Держдуми Росії Сєрґєй Наришкін, виступаючи в Держдумі, звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії.

Про це повідомляють "Конфлікти і закони" із посиланням на телеканал "Роисся".

Як відомо, більшовицько-есерівська Жовтнева революція 1917 року, яка скинула Тимчасовий уряд республіканської Росії, дозволила Фінському сенату 4 грудня 1917-го підписати Декларацію незалежності Фінляндії, яка була схвалена парламентом 6 грудня.

Однак сама Жовтнева революція незаконно повалила Тимчасовий уряд, який незаконно скинув царя Миколу II-го, вважає голова Держдуми

"По суті, саме тоді, 96 років тому, була здійснена анексія Фінляндії Фінляндією, правда, мирна, але це була дійсно анексія", - сказав Наришкін.

Спікер забуває про анексію Росією Фінляндії, мабуть, вважаючи, що фінська територія завжди була "споконвічно російською землею", зазначає видання.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року також очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Дивіться також усі матеріали за темою "Фінляндія"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.