Спецпроект

У КРИМУ НЕ ХОЧУТЬ ВІДДАВАТИ УКРАЇНІ ЗОЛОТО СКІФІВ

У Керченському історико-культурному заповіднику триває збір підписів за повернення цінностей, що експонуються в музеї Алларда Пірсона (Амстердам) на виставці "Крим. Золото і таємниці Чорного моря".

Про це повідомляє агенція культурних індустрій "Про".

Збір підписів за повернення історичних цінностей заповідника відбувається на базі Kерченського історико-археологічного музею, картинної галереї, музею історії оборони Аджимушкайських каменоломень, Царського кургану.

"Зараз зібрано вже близько 500 тисяч підписів", - повідомили в заповіднику.

"Колекція Керченського історико-культурного заповідника почала формуватися ще в першій третині XIX століття і поповнювалася знахідками, зробленими на керченській землі, - зазначають у заповіднику. - Зараз цю колекцію хочуть варварськи позбавити частини унікальних експонатів".

Як відомо, у березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Тоді ж Міністерство культури України звернулося до ЮНЕСКО із проханням захистити об'єкти Світової культурної спадщини у Криму. У відповідь ЮНЕСКО висловило занепокоєння.

У квітні 2014 року на території Херсонеського заповідника невідомі обстріляли групу археологів, які мали український дозвіл на проведення розкопок.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Дивіться також: "Як на Дніпропетровщині знайшли скіфську пектораль. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.