У Києві обговорюють історію депортації кримських татар

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл "Крим депортований (до 70-річчя депортації кримськотатарського народу)".

Минуло 70 років з часу насильницької депортації кримськотатарського народу з місць його постійного проживання в Криму.

Сьогоднішня окупація Криму, ставлення самопроголошеної місцевої влади та російського керівництва до кримськотатарського населення роблять цю історичну проблему особливо актуальною та затребуваною в суспільстві, наголошують організатори заходу.

Час і місце: четвер, 15 травня, 12.30-16:00. Прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Українські дослідники обговорять широкий спектр питань з історії Криму. Зокрема, буде йтися про справжні масштаби, причини та наслідки радянської політики у відношенні до кримських татар, їх трагічну долю, поневіряння у місцях заслання та важке повернення на батьківщину.

Учасники:

Короленко Богдан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Любовець Олена, доктор історичних наук, завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті;

Головченко Володимир, доктор політичних наук, професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Муслімова Едіє, директор видавничого дому "Тезис" (АР Крим);

Мельник Ігор, молодший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті.

У роботі круглого столу заплановано участь народного депутата України, лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.