У Києві обговорюють історію депортації кримських татар

Український інститут національної пам'яті запрошує охочих на круглий стіл "Крим депортований (до 70-річчя депортації кримськотатарського народу)".

Минуло 70 років з часу насильницької депортації кримськотатарського народу з місць його постійного проживання в Криму.

Сьогоднішня окупація Криму, ставлення самопроголошеної місцевої влади та російського керівництва до кримськотатарського населення роблять цю історичну проблему особливо актуальною та затребуваною в суспільстві, наголошують організатори заходу.

Час і місце: четвер, 15 травня, 12.30-16:00. Прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Українські дослідники обговорять широкий спектр питань з історії Криму. Зокрема, буде йтися про справжні масштаби, причини та наслідки радянської політики у відношенні до кримських татар, їх трагічну долю, поневіряння у місцях заслання та важке повернення на батьківщину.

Учасники:

Короленко Богдан, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Любовець Олена, доктор історичних наук, завідувач відділу Українського інституту національної пам’яті;

Головченко Володимир, доктор політичних наук, професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Муслімова Едіє, директор видавничого дому "Тезис" (АР Крим);

Мельник Ігор, молодший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті.

У роботі круглого столу заплановано участь народного депутата України, лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.