У Києві - конференція зі Снайдером, Анрі-Леві і ще багатьма. РОЗКЛАД

Науковці та митці з різних країн зберуться на конференцію "Мислити з Україною". Мета - засвідчити солідарність українським колегам і разом обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Європи, Росії та світу. Багато "зірок" інтелектуального світу.

Організатори конференції "Мислити з Україною" - часописи "Критика", The New Republic (США), Eurozine (Європа) та інші.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід, заявляють організатори.

Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди.

Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці.

На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Ці питання учасники заходів обговорюватимуть на дискусійних панелях.

Теми деяких із дискусійних панелей:

- Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини?

- Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність?

- Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку?

- Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії?

Детальний перелік тематичних дискусій, у яких можна взяти участь, дивіться на сайті "Критики".

Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушить до Києва, аби зсередини дізнатися про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною. В половині травня, за тиждень до президентських виборів, група письменників, філософів, дослідників і митців із різних країн збереться у Києві, щоби зустрітися зі своїми українськими колеґами, засвідчити солідарність із ними, та в якнайширшому колі обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Европи, Росії та світу.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід. Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди. Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичного представлення та ролі ідей у політиці. На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини? Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність? Чи існують досвіди настільки істотні,  що змінюють інтелектуальний обмін як такий? Як можлива порядність в політиці попри міжнародний безлад , внутрішньої корупції та загальної людської схильности хибити. Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку а чи, можливо, революцію, як і будь-що, можуть поглинути кліше й абстракції глобалізації?  Що означає для світового порядку відродження геополітики? Чи є Майдан зривом молоді а чи закономірним проявленням історії? Чи пам’ять Майдану наближує українців до европейських тривог а чи прочиняє двері спільнотам, що спростовують стереотипи? Ось теми семи панелей, на кожній із яких зустрінуться приїжджі та місцеві інтелектуали.

Ці обговорення провадитимуться українською, російською, німецькою, французькою, польською й англійською мовами; на кожній панелі щонайменше одна особа, зокрема поміж гостей із Заходу, розмовлятиме мовою, що не є для неї рідною. У такий спосіб учасники конференції бажають висловити повагу мові як такій, але також підкреслити, що універсальні теми вимагають особливого способу роботи від усіх нас, праці, яку, сподіваємось, буде винагороджено розумінням і дружбою.

- See more at: http://krytyka.com/ua/academia/projects/events/myslyty-z-ukrayinoyu#sthash.GUCG4EXm.dpuf

Також у рамках конференції "Мислити з Україною" відбудеться "Інтелектуальний марафон у НаУКМА" – серія відкритих (потрібна реєстрація!) лекцій за участі Тимоті Снайдера, Бернара-Анрі Леві, Івана Крастева, Славенки Дракуліч, Пола Бермана.

Лекційний РОЗКЛАД:

15 травня, четвер

17:00 - відкрита лекція Тимоті Снайдера "Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє". Англійською мовою без перекладу.

Місце: Культурно-мистецький центр НаУКМА (вул. Іллінська, 9).

16 травня, п'ятниця

17:45 - Публічна лекція Бернара-Анрі Леві "Кар’єра Артуро Путіна, яку можна було спинити". Французькою мовою з синхронним перекладом.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

17 травня, субота

17:30 - Відкрита лекція Івана Крастева "Глобальна політика протесту". Англійською.

18 травня, неділя

11:30 - Відкрита лекція Славенки Дракуліч "Інтелектуали як погані хлопці? Роль інтелектуалів у балканських війнах". Англійською.

Місце: Центр польських та европейських студій, корпус 6.

18:30 - Публічна лекція Пола Бермана "Алексіс де Токвіль та ідея демократії". Англійською.

Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус.

Заповнити реєстраційну форму для відвідування відкритих лекцій можна на сайті НаУКМА.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.