У Києві - презентація британського роману про кримську депортацію

Британська письменниця та журналістка Лілі Хайд презентує у Києві україномовне видання книги "Омріяний край".

Захід, приурочений до 70-тої річниці від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини, відбудеться за підтримки Міністерства культури та Київської міськдержадміністрації.

Організатори акції: Меджліс кримськотатарського народу, ГО "Земляцтво кримських татар у місті Києві", Британсько-українське товариство.

У травні 2014 року минає 70 років від часу депортації кримських татар з історичної батьківщини до Узбекистану, Казахстану та Росії.

В кінці 1980-х років почалося масове повернення кримських татар до Криму. Репатріація не була безболісною. Знадобилося багато терпіння і праці, аби кримські татари почали "ставати на ноги" на своїй предковічній землі.

Сьогоднішні події немов повертають колесо історії назад: багатьом кримським татарам доводиться знову залишати батьківщину.

Лілі Хайд – британська письменниця та журналістка. 10 років пропрацювала в Україні, зібрала десятки інтерв'ю про депортацію та репатріацію кримських татар, на їхній основі створила художній твір – роман "Омріяний край".

Роман був виданий у Великобританії (2008), перекладений на французьку (2011) та кримськотатарську (2013) мови. Українською роман вийшов у видавництві "Дуліби".

Презентація книги відбудеться 14 травня з 19:00 до 20:00 в "Мистецькому Арсеналі" (вул. Лаврська 10-12).

На подію запрошено провідних українських політиків, дипломатичний корпус, визначних діячів літератури, мистецтва та науки. Базовою ідеєю акції буде доброчинність, збір коштів на підтримку кримськотатарських ініціатив.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.