Спецпроект

В Художньому музеї - виставка фотографій з Майдану. ФОТО

Фонд культурної дипломатії UART та Національний художній музей України відкрили виставку (R)EVOLUTION французького фоторепортера Еріка Буве.

Про це повідомляє ArtUkraine.

Автор та організатори виставки ставили на меті зберегти пам’ять про Революцію гідності та події на Майдані у лютому 2014 року та віддати шану загиблим.

Низка робіт автора, відомого фоторепортажами із "гарячих точок", уперше була представлена широкому загалу.

"Тут, у Києві, я бачив безглуздя вбивств, я бачив гідність людей, які помирали мовчки, - розповів Буве. - Я бачив і на наступний день, що народ Майдану не святкував перемогу. Причина тому – десятки загиблих. Ця виставка - моя данина тим людям, з якими я 20 лютого перебував там на горі, за готелем "Україна".


Автор проекту Ерік Буве

Виставка є особливою з точки зору організації простору. Вона складається з трьох експозицій, розташованих зовні та всередині музею.

Перша експозиція – "Київська втома" – відображає події, що відбувалися на вул. Грушевського на початку лютого, друга – "Герої Майдану" – події 20 лютого, коли на вул. Інститутській загинула велика кількість людей. Третя ж представляє мистецьке осмислення автором київських подій з використанням спеціальної техніки фотографії.

Така задумка пов’язана з бажанням організаторів створити відкритий арт-простір, розмістити роботи безпосередньо у місці їхнього створення та залучити до перегляду виставки якомога більше людей.

Фрагмент експозиції

Символічним є те, що виставка проходить одночасно з проектом Національного художнього музею "Кодекс Межигір’я", в рамках якого експонуються так звані "скарби" з резиденції колишнього Президента України.

Відвідувачі музею зможуть потрапити на цю виставку, лише пройшовши повз роботи, присвячені Майдану.

 Оборона Консерваторії, 19 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

Заступник директора Національного художнього музею Юлія Ваганова відзначила особливу важливість проекту для музею, що перебував в епіцентрі трагічниx подій.

Виставка триватиме до 8 червня 2014 року.

Автор був особисто знайомий із більшістю людей, які присутні на світлинах - у тому числі з медсестрою Марією Матвіїв, яка також взяла участь у відкритті проекту. Саме Ерік є автором вже широковідомого в Україні фото Марії, зробленого під час розстрілу 20 лютого на вул. Інститутській.

 Вулиця Інститутська, 20 лютого 2014 року. Фото: Ерік Буве

У Києві, а згодом у Львові, Ерік Буве разом із журналісткою французького журналу "Polka" зустрінуться і з іншими героями світлин, щоб почути їхні історії та зробити про них репортажі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.