Джемілєва висунули на Нобелівську премію миру

Низка громадських організацій Татарстану (республіка у складі Російської федерації) висунули лідера кримських татар Мустафу Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру.

Серед цих організацій - Рада старійшин, Татарський громадський центр та Меджліс татарського народу, повідомляє BBC.

"Безсумнівно, Мустафа Джемілєв – один із найбільш гідних претендентів на цю престижну премію", - йдеться у спільній заяві татарських організацій.

Вони наголосили, що завдяки пану Джемілєву "кримські татари стали інтегрованою частиною українського суспільства" і "беруть активну участь у державно-політичному будівництві сучасної України".

У березні висунути пана Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру українську владу закликав колишній прем’єр-міністр України Євген Марчук.

Мустафа Джемілєв iз 1960-х років вів у Радянському Союзі дисидентську і правозахисну діяльність.

Він 15 років відсидів у радянських таборах, борючись за право свого народу повернутися на батьківщину з місць сталінської депортації. Очолюваний Джемілєвим кримськотатарський національний рух досяг цієї мети виключно мирним шляхом. З 1991 до 2013 року він був головою Меджлісу кримськотатарського народу.

Раніше Джемілєва вже двічі - у 2009 та 2011 роках - висували на здобуття Нобелівської премії миру.

1998 року Мустафа-ага став лауреатом щорічної правозахисної премії імені Нансена Управління Верховного комісару ООН у справах біженців, а 15 квітня 2014 року його нагородили Орденом Турецької Республіки – найвищою державною нагородою цієї країни.

22 квітня 2014 року Джемілєву, який різко виступає проти анексії Криму Росією, при виїзді з Криму невідомі люди зачитали та вручили акт про заборону на в’їзд на територію Росії до 2019 року.

Нобелівська Премія миру - одна з п'яти Нобелівських премій, заснованих заповітом шведського винахідника і підприємця Альфреда Нобеля. Вручається з 1901 року. Торічний лауреат - міжнародна Організація із заборони хімічної зброї.

Відповідно до волі Нобеля, Премія миру повинна присуджуватись фізичним особам або організаціям, які "зроблять найбільший або найкращий внесок у дружні стосунки між націями, у скасування або скорочення чинних армій та в проведення мирних зібрань".

Дивіться також:

"Россия против Мустафы Джемилева". 1976 рік

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Російська імперія захоплює Крим

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань. ФОТО

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Про "народ-дисидент" і "розчарованих патріотів" України

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.