Нацбанк випустив медаль у пам'ять Небесної Сотні. ФОТО

Національний банк випустив пам’ятну медаль "Небесна сотня на варті", вшанувавши пам’ять людей, які загинули під час трагічних подій у Києві на початку 2014 року.

Про це повідомляється на сайті НБУ.

"Пам’яті відважних людей, патріотів України Національний банк присвячує пам’ятну медаль, увічнюючи подвиг Героїв Небесної сотні", – зазначив голова НБУ Степан Кубів. – Понад сто життів обірвалися для того, щоб повернути нашій Батьківщині майбутнє. Це величезна ціна, і це неоцінимий, неоплатний борг".

Пам’ятну медаль "Небесна сотня на варті" виготовлено з нейзильберу, якість карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,54 г, діаметр – 35,0 мм, тираж – до 100 000 штук.

Коштуватиме пам’ятна медаль 20 гривень (у сувенірній упаковці – 30 гривень).

 

На аверсі медалі зображено архангела Михаїла в оточенні українського орнаменту; під ним написи: "Мамочко, вибач за чорну хустину, за те, що віднині будеш сама. Тебе я любив і любив Україну, вона, як і ти, була в мене одна" та "Героям слава!".

 

На реверсі – герої подій українського Майдану на барикаді, один із яких тримає синьо-жовтий Державний Прапор України (використано тамподрук); угорі напис "Небесна сотня на варті".

 

Вірш-реквієм "Мамо, не плач. Я повернусь весною…", рядки якого розміщено на аверсі медалі, неодноразово звучав зі сцени Майдану. Автор твору – поетеса Оксана Максимишин-Корабель.

Над створенням пам’ятної медалі працювали художник-скульптор – Анатолій Дем’яненко та скульптор – Володимир Атаманчук.

Дивіться також інші матеріали за темою "Нумізматика" та "Майдан"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.