Міграційна служба РФ не знає про заборону в'їзду для Джемілєва

Федеральна міграційна служба Росії не має у розпорядженні інформації про заборону в'їзду народному депутату України Мустафі Джемілєву на територію Росії, зокрема, у Крим.

Про це УкрІнформу повідомили у прес-службі ФМС Росії.

"Такої інформації немає. Відповідно, чому ви думаєте, що йому заборонили в'їзд у РФ? Я такий саме акт можу вам надіслати, ви мені можете надіслати. Я його бачив і тут просто нічого коментувати", - сказав представник прес-служби.

Співрозмовник агентства вважає, що акт повідомлення Джемілєву про заборону в'їзду до Росії, розміщений на сайті Меджлісу, є "просто папірцем" і не має ніякої юридичної сили.

"Це просто папірець, який хтось комусь виписав без печатки і без підпису, тут і коментарі зайві. Ми не коментуємо такі папірці", - відзначили у ФМС РФ.

У прикордонну службу ФСБ Росії для отримання коментаря додзвонитися не вдалося.

Як повідомлялося, вранці 22 квітня лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, який перетинав адміністративно-територіальний кордон окупованого Криму з Україною, російські товариші вручили "Акт повідомлення про заборону в'їзду до Російської Федерації", датований 19 квітня.

Джемілєв назвав вручене йому "рішення" не чим іншим, як показником того, "з якою "цивілізованою" державою ми маємо справу". Він також заявив, що незважаючи на будь-які "постанови", їздитиме в Крим.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.