Спецпроект

У Севастополі спаплюжили пам'ятник жертвам Голокосту. ФОТО

У Севастополі невідомі осквернили пам'ятник Жертвам Голокосту.

Про це заявив заступник голови Севастопольської єврейської громади "Хесед-Шахар" Борис Гельман агенції "Інтерфакс-Україна", повідомляє УП.

"Його [пам'ятник] паплюжили з 2003 року, коли був установлений, до 10 раз, по-різному. Завжди були якісь свастики, нацистські знаки. Цього разу він опоганений червоною фарбою й символіка вся радянська, зокрема, написано "СРСР", намальований герб, серп і молот", - уточнив Гельман.

У Севастополі знову осквернили пам'ятник Жертвам голокосту. Фото gazeta.sebastopol.ua

Представник єврейської громади припускає, що це зроблено зумисно, щоб перевести стрілки, "щоб адресувати іншій ідеології".

"Ми не знаємо, хто це зробив, зараз цим питанням займаються правоохоронні органі й МВС і ФСБ, які склали акт. Ми будемо домагатися, щоб були виявлені не тільки виконавці, але й ті, хто ініціював таку наругу", - заявив Гельман.

Пам'ятник Жертвам голокосту встановлений у Севастополі в 2003 році на місці загибелі 4200 євреїв і кримчаків, знищених 12 липня 1942 року фашистськими окупантами.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.