Джемілєв відповів Путіну, що РФ сама має реабілітуватися перед татарами

Указ президента Росії про реабілітацію кримських татар та інших раніше депортованих із Криму народів - політичний крок для зміцнення російської політики на півострові.

Таку думку виданню Крим.Реаліі висловив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Реабілітації з боку Росії ми якось не потребуємо. Росія сама має реабілітуватися перед нами за той скоєний злочин у 1944 році", - заявив Джемілєв.

Також він вважає прийняття даного указу таким, що запізнився.

"Чому вони вирішили цей указ видавати після окупації нашої території - цікаве питання для нас. Звичайно, Росія має брати участь у вирішенні соціальних проблем, які у нас є, але це потрібно робити в рамках угод між нашими країнами", - зазначив Джемілєв.

Він також висловив думку, що Росія відразу після проголошення Російської Федерації в 1991 році повинна була заявити про те, що депортація була злочином, взяти на себе зобов'язання щодо повернення та облаштування кримських татар на своїй землі.

"Раніше російська пропаганда постійно зі злістю говорила, що Україна стимулює повернення кримських татар, щоб тим самим порушити демографічну ситуацію на шкоду росіянам. А зараз раптом такий реверанс", - підкреслив Джемілєв.

Як відомо, 21 квітня президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.