Джемілєв відповів Путіну, що РФ сама має реабілітуватися перед татарами

Указ президента Росії про реабілітацію кримських татар та інших раніше депортованих із Криму народів - політичний крок для зміцнення російської політики на півострові.

Таку думку виданню Крим.Реаліі висловив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Реабілітації з боку Росії ми якось не потребуємо. Росія сама має реабілітуватися перед нами за той скоєний злочин у 1944 році", - заявив Джемілєв.

Також він вважає прийняття даного указу таким, що запізнився.

"Чому вони вирішили цей указ видавати після окупації нашої території - цікаве питання для нас. Звичайно, Росія має брати участь у вирішенні соціальних проблем, які у нас є, але це потрібно робити в рамках угод між нашими країнами", - зазначив Джемілєв.

Він також висловив думку, що Росія відразу після проголошення Російської Федерації в 1991 році повинна була заявити про те, що депортація була злочином, взяти на себе зобов'язання щодо повернення та облаштування кримських татар на своїй землі.

"Раніше російська пропаганда постійно зі злістю говорила, що Україна стимулює повернення кримських татар, щоб тим самим порушити демографічну ситуацію на шкоду росіянам. А зараз раптом такий реверанс", - підкреслив Джемілєв.

Як відомо, 21 квітня президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.