72% українців зі Сходу і Півдня не бачать утисків російськомовних

Понад 70% населення Півдня і Сходу України не згодні з твердженням, що в країні утискають права російськомовних громадян.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітня 2014 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Відповідаючи на запитання: "Чи згодні ви з твердженням, що в Україні порушуються права російськомовного населення?", 71,5% респондентів відповіли "ні". 23,1% опитаних вбачають обмеження таких прав.

Стосовно прав україномовних громадян, то 92,2% учасників опитування не відчувають жодних утисків. Найвищий показник серед прихильників протилежної думки - в Донецькій області (5,4%) і Харківській (4%).

Щодо введення російської мови як другої державної - таких кроків від центральної влади очікують 11% жителів Сходу і Півдня України. При цьому в Донецькій та Луганській областях цей показник вищий за інші - по 17,1%. Найменше розраховують на "мовний хід" влади у Дніпропетровській та Миколаївській областях (по 4%).

Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня" 10-15 квітня. Опитано 3232 респондентів старших за 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня і Сходу України – в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Мова"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.