72% українців зі Сходу і Півдня не бачать утисків російськомовних

Понад 70% населення Півдня і Сходу України не згодні з твердженням, що в країні утискають права російськомовних громадян.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітня 2014 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Відповідаючи на запитання: "Чи згодні ви з твердженням, що в Україні порушуються права російськомовного населення?", 71,5% респондентів відповіли "ні". 23,1% опитаних вбачають обмеження таких прав.

Стосовно прав україномовних громадян, то 92,2% учасників опитування не відчувають жодних утисків. Найвищий показник серед прихильників протилежної думки - в Донецькій області (5,4%) і Харківській (4%).

Щодо введення російської мови як другої державної - таких кроків від центральної влади очікують 11% жителів Сходу і Півдня України. При цьому в Донецькій та Луганській областях цей показник вищий за інші - по 17,1%. Найменше розраховують на "мовний хід" влади у Дніпропетровській та Миколаївській областях (по 4%).

Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня" 10-15 квітня. Опитано 3232 респондентів старших за 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня і Сходу України – в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Мова"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.