72% українців зі Сходу і Півдня не бачать утисків російськомовних

Понад 70% населення Півдня і Сходу України не згодні з твердженням, що в країні утискають права російськомовних громадян.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітня 2014 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Відповідаючи на запитання: "Чи згодні ви з твердженням, що в Україні порушуються права російськомовного населення?", 71,5% респондентів відповіли "ні". 23,1% опитаних вбачають обмеження таких прав.

Стосовно прав україномовних громадян, то 92,2% учасників опитування не відчувають жодних утисків. Найвищий показник серед прихильників протилежної думки - в Донецькій області (5,4%) і Харківській (4%).

Щодо введення російської мови як другої державної - таких кроків від центральної влади очікують 11% жителів Сходу і Півдня України. При цьому в Донецькій та Луганській областях цей показник вищий за інші - по 17,1%. Найменше розраховують на "мовний хід" влади у Дніпропетровській та Миколаївській областях (по 4%).

Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня" 10-15 квітня. Опитано 3232 респондентів старших за 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня і Сходу України – в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Мова"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.