Спецпроект

У Києві презентують листи очевидців Голодомору

У Національному музеї "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" відбудеться презентація виставки "Щоденники Голодомору".

Про повідомляє прес-служба музею.

Мета виставки – відобразити справжні масштаби людського горя на основі письмових свідчень звичайних українців та реальний духовний і фізичний стан українського народу в 1932-1933 рр.

Пересічні громадяни відверто описували події власного життя та свої переживання, і навіть не думали, що їхні слова та думки стануть джерелом для вивчення найтрагічнішої сторінки в історії України.

Час і місце: 16 квітня 2014 року о 14:00. Зала пам'яті Меморіалу пам'яті жертв голодоморів, Київ, Лаврська, 3 (метро "Арсенальна").

Виставка покликана на основі автентичних першоджерел охарактеризувати соціально-психологічний портрет людини радянської тоталітарної доби.

Експозиція виставки складається зі щоденників Н.Білоуса – селянина з Харківщини, О.Наливайка та О.Радченко – вчителів з Харківщини, листів сільського священика та учнів школи, робітників, які відверто описують жахливе становище на селі.

Цінність вищевказаних матеріалів зумовлюється тим, що вони належать конкретному автору, і потрібно було мати велику мужність, щоб у голодному чи напівголодному стані знайти у собі духовні й фізичні сили для ведення записів.

У презентації виставки візьмуть участь кобзар Тарас Компаніченко і свідок Голодомору Г.Мурашко.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.