Польський Інститут національної пам'яті проігнорує Рік Польщі в Росії

Інститут національної пам'яті Польщі не візьме участі в заходах, які проводяться з нагоди року Росії в Польщі і Польщі в Росії.

Про це повідомляє Польське Радіо.

На думку ІНП, змінилася "сама концепція подій" в рамках російсько-польського року.

"Рішення [не брати участі в заходах] було прийнято ще 5 березня", - зазначив керівник канцелярії президента ІНП Кшиштоф Персак.

За словами представників ІНП Польщі, у світлі подій в Україні не можна робити вигляд, нібито нічого не трапилося, особливо у сфері історичної пам'яті.

"[Історичні] аналогії щодо анексії Криму і подальших агресивних дій Росії виникають одразу", - зазначив Персак.

За його словами, Інститут національної пам'яті Польщі вже навіть підготував програму заходів - серед них історичні вистави та спільні публікації авторів з обох країн. Але в нинішній ситуації ІНП не братиме участі в жодних заходах, наголосив керівник канцелярії.

Тим часом в МЗС Польщі повідомили, що планується до мінімуму урізати політичну частину заходів, зберігши натомість культурну складову і взаємодію на громадському рівні - щоб сприяти "діалогу між пересічними поляками та росіянами".

Низка заходів в рамках Року Польщі в Росії і Року Росії в Польщі має відбутися у 2015 році.

"Інститут національної пам'яті - Комісія з розслідування злочинів проти польського народу" - науково-дослідний інститут у Польщі з функціями слідства і обвинувачення. Створений у 1998 році, підпорядковується польському парламенту.

Завдання ІНП - збереження і каталогізація документів спецслужб соціалістичної Польщі, розслідування нацистських і комуністичних злочинів, просвітницька діяльність [на історичному полі].

ІНП складається з чотирьох підрозділів - освітнього, архівного, люстраційного і слідчого. Часові рамки, в межах яких працює інститут - з 1939-го по 1989 рік включно. Штат (разом із регіональними філіями) - 2000 людей.

Дивіться також:

Інститут нацпам'яті Польщі видав комікси про убивство нациста. СКАН

Президент ІНП: "Зібрано 123 томи матеріалів про злочини проти поляків"

Третина поляків прощає українців за історичні образи. Соціологія літа 2013 року

Патріарх РПЦ: "Визволення від Польщі - те саме, що від Гітлера"

ІНП змусив прибрати з польського ефіру рекламу з Леніним. ВІДЕО

Російські фани обурили поляків "історичним плакатом". ФОТО

РПЦ і польський Костел підписали заяву про примирення

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.