Хочуть зняти кіно про поранених на Майдані

Програма "Громадське здоров’я" Міжнародного фонду "Відродження", яка надає допомогу постраждалим під час акцій протесту у Києві у січні та лютому 2014 року, пропонує охочим журналістам створити фільм про цих людей.

Про це повідомляє Інститут розвитку регіональної преси.

Програма "Громадське здоров'я" сприяла діагностиці, лікуванню, проведенню операцій та психологічній реабілітації більше ніж 100 простих українців – вчителів та музикантів, архітекторів та будівельників, колишніх афганців та студентів, йдеться у повідомленні інституту.

Наразі у програмі зберігається велика кількість історій про героїв, які приїздили на Майдан, аби щодня творити історію країни.

"Програма готова надати журналістам ці всі історії, познайомити з героями, які наразі знаходяться в лікарнях, одужують від важких поранень, і не втрачають віри й оптимізму", йдеться в релізі.

Розшукуються журналісти і знімальні групи, які б хотіли й могли створити документальну стрічку або документальну серію про людей, які відстояли свободу й незалежність країни.

Контакти для журналістів: Олена Кучерук – (044) 461-97-09, kucheruk@irf.kiev.ua.

Нагадаємо, тиждень тому істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту.

Дивіться також інші матеріали за темою "Майдан"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.