Хочуть зняти кіно про поранених на Майдані

Програма "Громадське здоров’я" Міжнародного фонду "Відродження", яка надає допомогу постраждалим під час акцій протесту у Києві у січні та лютому 2014 року, пропонує охочим журналістам створити фільм про цих людей.

Про це повідомляє Інститут розвитку регіональної преси.

Програма "Громадське здоров'я" сприяла діагностиці, лікуванню, проведенню операцій та психологічній реабілітації більше ніж 100 простих українців – вчителів та музикантів, архітекторів та будівельників, колишніх афганців та студентів, йдеться у повідомленні інституту.

Наразі у програмі зберігається велика кількість історій про героїв, які приїздили на Майдан, аби щодня творити історію країни.

"Програма готова надати журналістам ці всі історії, познайомити з героями, які наразі знаходяться в лікарнях, одужують від важких поранень, і не втрачають віри й оптимізму", йдеться в релізі.

Розшукуються журналісти і знімальні групи, які б хотіли й могли створити документальну стрічку або документальну серію про людей, які відстояли свободу й незалежність країни.

Контакти для журналістів: Олена Кучерук – (044) 461-97-09, kucheruk@irf.kiev.ua.

Нагадаємо, тиждень тому істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту.

Дивіться також інші матеріали за темою "Майдан"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.