Білоруси опублікували протоколи власного уряду за 1918 рік

У книзі публікуються протоколи засідань Народного секретаріату Білоруської Народної Республіки, що діяв в Мінську з лютого по листопад 1918 року

У січні 2021 року вийшла перша книга другого тому видання "Архіви Білоруської Народної Республіки". У книзі публікуються джерела з історії білоруського національного руху, що мають велике значення для історичної науки, - протоколи засідань Народного секретаріату Білоруської Народної Республіки, що діяв в Мінську з лютого по листопад 1918 р. Ці документи зберігаються в Державному архіві Російської Федерації і завдяки цій публікації вперше введені у науковий обіг.

Книга продовжує серію "Архіви Білоруської Народної Республіки", започатковану Сяргеєм Шупою у 1998 році. Перший том серії базувався на документах Литовського центрального державного архіву. У другому томі будуть розміщені документи з історії Білоруської Народної Республіки з Державного архіву Російської Федерації.

Опубліковані документи відображають міжнародну, політичну, економічну, культурну діяльність уряду Білоруської Народної Республіки, а також багато інших аспектів історії білоруського національного руху в 1918 році.

Видання адресоване дослідникам, викладачам, студентам, усім, хто цікавиться історією Білорусі.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.