Помер легендарний французький історик Середньовіччя

Французький історик, фахівець із Середньовіччя Жак Ле Гофф помер сьогодні в Парижі на 91-му році життя.

Він був одним із засновників "Нової історичної науки", прихильником концепції "тотальної історії" і представником молодшого покоління "школи" Анналів", нагадує Радіо Свобода.
 
Ле Гофф народився 1 січня 1924 року в Тулоні. Багато років був одним із керівників академічного ревю "Аннали. Історія. Соціальні науки", написав багато книг, навчальних посібників з історії.

Його перша монографія - "Інтелектуали в Середньовіччя" - вийшла в 1956 році.

Серед робіт Жака Ле Гоффа, перекладених десятками мов - "Цивілізація середньовічного Заходу", "Інше Середньовіччя", "Народження Європи", "Герої і чудеса Середніх віків", біографії Людовика Святого і Франциска Ассизького.
 
У 1987 році Ле Гофф став лауреатом Гран-прі Франції з історії. У 1991-му отримав золоту медаль Національного центру наукових досліджень (CNRS), а в 1997-му - Орден Мистецтв і Літератури.
 
Про смерть Жака Ле Гоффа сповістили представники його родини. Про дату і місце прощальної церемонії наразі не повідомляється.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.