Спецпроект

Директора "Київської фортеці" поновили на посаді. Але...

Музей "Київська фортеця" вкотре опинився в центрі скандалу, цього разу - через поновлення на посаді екс-керівника В'ячеслава Кулініча.

Відповідне рішення ще 13 березня ухвалив Апеляційний суд Києва. Проти нього виступило нинішнє керівництво музею, повідомляє 5 канал.

Це керівництво вважає, що Кулініч хотів передати історичну пам'ятку - зокрема, Косий Капонір - у підпорядкування Міністерства культури. Щоб, мовляв, таким чином фортеця втратила статус комунального майна.

Сам же В'ячеслав Кулініч переконує - щонайменше п'ять об'єктів Київської фортеці невдовзі можуть приватизувати. Зокрема, йдеться про башту та міст на території музею, Північний капонір та башту №4 на Старонаводницькій.

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Як відомо, у липні 2012 року директор музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

При цьому КМДА позбавила директора квартири, яку йому виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи діяльність Кулініча з захисту пам′яток історії.

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історика-археологічного музею займає 140 гектарів.

Дивіться також: У Києві вкотре спотворили вигляд фортеці. ФОТО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.