Спецпроект

Директора "Київської фортеці" поновили на посаді. Але...

Музей "Київська фортеця" вкотре опинився в центрі скандалу, цього разу - через поновлення на посаді екс-керівника В'ячеслава Кулініча.

Відповідне рішення ще 13 березня ухвалив Апеляційний суд Києва. Проти нього виступило нинішнє керівництво музею, повідомляє 5 канал.

Це керівництво вважає, що Кулініч хотів передати історичну пам'ятку - зокрема, Косий Капонір - у підпорядкування Міністерства культури. Щоб, мовляв, таким чином фортеця втратила статус комунального майна.

Сам же В'ячеслав Кулініч переконує - щонайменше п'ять об'єктів Київської фортеці невдовзі можуть приватизувати. Зокрема, йдеться про башту та міст на території музею, Північний капонір та башту №4 на Старонаводницькій.

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Як відомо, у липні 2012 року директор музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

При цьому КМДА позбавила директора квартири, яку йому виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи діяльність Кулініча з захисту пам′яток історії.

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історика-археологічного музею займає 140 гектарів.

Дивіться також: У Києві вкотре спотворили вигляд фортеці. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.