Професора, який порівняв Путіна з Гітлером, звільнили з МГИМО

Адміністрація Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) вирішила розірвати трудову угоду з професором Андрєєм Зубовим і звільнити його з роботи.

Звільнення відбудеться сьогодні, повідомляє офіційний сайт МГИМО.

Рішення спричинене тим, що професор Зубов "свідомо і неодноразово порушував" документи інституту щодо корпорпативної поведінки, яка "визначається відомчою приналежністю МГИМО до МЗС Росії, повідомляється на сайті.

"Численні висловлювання та інтерв'ю Зубова А.Б. про події на Україні і про зовнішню політику Росії викликають обурення і здивування в університетському середовищі, - таврують ворогів народу представники інституту. - Вони йдуть урозріз із зовнішньополітичним курсом Росії, піддають безоглядній і безвідповідальній критиці дії держави, завдають шкоди навчально-освітньому та виховному процесу".

"Залишаючи на совісті Зубова А.Б. недоречні й образливі історичні аналогії і характеристики, керівництво МГИМО визнало неможливим продовження роботи Зубова в інституті і прийняло рішення про припинення з ним трудового договору", йдеться в повідомленні керівництва вишу.

Як відомо, 1 березня, в газеті "Ведомости" з'явилася стаття Зубова "Це вже було". Вона починається словами: "Друзі. Ми на порозі... Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України..."

Історик аналізує ситуацію в Криму і вказує на спільні риси нинішньої кризи у відносинах між Росією і Україною і приєднання Австрії до Третього Рейху в 1938 році.

За словами професора, настав час схаменутися, адже кремлівські політики втягують російський народ у "страхітливу авантюру", на що росіяни "не повинні вестися", як повелися свого часу німці на обіцянки Геббельса і Гітлера.

3 березня донька Зубова повідомила про заплановане звільнення професора.

Після повідомлення про звільнення російські історики виступили на захист колеги. Керівництво МГИМО тоді поспішило заявити, що не планує звільняти Зубова.

Тоді ж Київський національний університет імені Шевченка запросив Зубова на посаду професора Інституту міжнародних відносин КНУ.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кремль"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.