Російські історики протестують проти звільнення професора Зубова

Російські історики та вузівські викладачі протестують проти загрози звільнення доктора історичних наук, професора кафедри філософії Московського державного інституту міжнародних відносин (МГИМО) Андрєя Зубова з політичних мотивів.

Про це повідомляє "Университетская солидарность".

За словами авторів звернення, хоча мотиви звільнення прямо названі не були, керівництво МГИМО дало зрозуміти, що причиною є антивоєнна стаття Зубова "Це вже було", в якій констатується:

"Ми на порозі повного руйнування системи міжнародних договорів, економічного хаосу та політичної диктатури. Ми на порозі війни з нашим найближчим, спорідненим народом України, різкого погіршення відносин з Європою і Америкою, на порозі холодної, а, можливо, і гарячої війни з ними..."

"Ми, історики та вузівські викладачі, можемо мати найрізноманітніші переконання та політичні погляди і розходитися в оцінках нинішніх подій в Україні, - йдеться у зверненні. - Але звільнення нашого колеги за висловлені ним у статті оцінки і застереження має бути засуджене всіма членами професійної історичної та викладацької спільноти Росії".

Під зверненням підписалося кількасот науковців із РФ.

Про звільнення Андрєя Зубова повідомлялося 3 березня.

Після цього Київський національний університет імені Шевченка запросив Зубова на посаду професора Інституту міжнародних відносин КНУ.

Тим часом частина російських істориків підписалася під зверненням до наукової інтелігенції, в якому схвалюється окупація Кремлем частини України.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.