Спецпроект

Скарби Межигір'я показують у Національному художньому музеї. ФОТО

Предмети розкоші та артефакти із резиденції екс-президента України Віктора Януковича тимчасово перевезли до Національного художнього музею України.

Про це повідомляє УП.Життя.

За словами Анни Вівчар, завідувачки науково-дослідного відділу фондів НХМУ, "скарби" до музею привозили партіями.

На сьогоднішній день кількість експонатів сягнула вже 250 найменувань.

 Фото: shaitana shaitanovski з Facebook

Серед найцінніших речей - перша українська друкована книга, "Апостол" 1574-го року, виданий Іваном Федоровим у Львові.

 

На запитання про те, чи будуть експонати доступні для широкого загалу, Анна Вівчар каже, що наразі важко дати відповідь на це питання, бо Національний художній музей - це тимчасова база для "скарбів".

)

Всі експонати треба сортувати та передавати до профільних музеїв. Книги, наприклад, мають бути доправлені до музею книги, і так далі.

 

"Коли музейники зберуть все до купи, ми будемо вирішувати, що з цим робити далі", - каже вона.

 

Художній музей став єдиним місцем, де знаходяться всі експонати. Це робиться для того, щоб не розгубити та не розпорошити експонати по різним місцям.

 

Заввідділу фондами також каже, що оскільки ще нині є багато роботи із систематизацією предметів, показати їх широкому загалу поки що неможливо. 

Дивіться також: "Музейники кажуть, що стародруки з Межигір'я - не державні"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.