Спецпроект

МУЗЕЙНИКИ: СТАРОДРУКИ З МІЖГІР'Я - НЕ З ДЕРЖАВНИХ КОЛЕКЦІЙ

Працівники Національного музею книги і друкарства стверджують, що журналісти Громадського ТБ помиляються, коли кажуть про музейне походження знайдених у маєтку екс-президента Януковича старовинних книжкових видань.

Про це йдеться в коментарі експертів, який оприлюднила на своїй Facebook-сторінці директор музею Валентина Бочковська.

"Прошу озвучити на громадському ТВ коментар щодо статті вашого колеги Дмитра Гнапа "Найбільша крадіжка Януковича", - написала Бочковська. -  Мені особисто вдалося побачити ці книги, про які йдеться в статті, оскільки ми були офіційно запрошені для експертизи цих видань y присутності медіа".

Як відомо, у Межигір'ї були знайдені стародруки, зокрема, й виданий 1574 року у Львові Іваном Федоровим "Апостол" - першу друковану книгу в Україні.

Експерти, серед яких були також заступник директора музею, член Комісії з повернення культурних цінностей Людмила Хауха і громадський діяч Тарас Компаніченко, запевнили, що жодна зі знайдених книжок не належить Музею книги і друкарства.

"В музеї зберігається та експонується один примірник львіського видання "Апостола" 1574 року, - підкреслила Бочковська. - З часу створення музею інших примірників "Апостолу" Івана Федорова в колекції музею ніколи не було".

За словами музейника, в наукових колеціях світу нині зберігається 118 примірників цього видання "Апостола". Відомо також, що книга, видана в 1574 році накладом приблизно в 1300 примірників, зберігається в багатьох приватних колекціях та регулярно з'являється на аукціонах.

Бочковська додала, що на жодному зі стародруків, знайдених у Межигірї, немає відповідних позначок та штампів державних музеїв та колекцій - тож, можливо, книги "знаходились у приватних колекціях та були подаровані чи придбані на аукціонах".

За її словами, виявлені в Межигір'ї книги також оглянули спеціалісти з Національної бібліотеки ім. Вернадського, зауваживши, що їхніх книг там немає.

"Зважаючи, на вищесказане, вважаємо, що інформація викладена некоректно щодо музеїв та наукових установ, оскільки до нас пан Гнап не звертався, не перевіряв інформацію, і, на жаль, не володіє темою", - наголосила музейник.

Дивіться також: "Історія української книги в експонатах Музею друкарства. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.