Спецпроект

Музей Тичини запрошує революціонерів на позитивну терапію

Проект Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини під назвою "Затишний музей" може допомогти учасникам масових заходів у Києві зняти психологічну напругу.

Про це повідомляє сайт музею.

Весь музейно-фаховий та педагогічний інструментарій, що використовувався у щоденній роботі, зараз буде максимально спрямуватися на виконання музеєм функції осередку психологічного врівноваження населення, повідомляють музейники.

Ідеться про людей, які отримали психологічні травми внаслідок жорстоких силових протистоянь на вулицях Києва останніх днів.

"Саме зараз музей максимально повинен виконати свою методологічну функцію, спрямовану на психологічне врівноваження кожного відвідувача", - стверджують працівники.

"Усі музейні проекти, що були створені та запропоновані в останні роки, базувалися не лише на музейній методиці, а й на фахових рекомендаціях педагогів, лікарів, психологів, - наголошують музейники. - Очевидно, це сьогодні дає нам право пропонувати тим, хто потребує психологічного врівноваження, завітати до музею та в атмосфері проекту "Затишний музей" відчути бодай на якийсь час позитивні емоції".

Квартира-музей Тичини запрошує до себе "всіх, хто потребує внутрішнього врівноваження, мистецької терапії, душевного відпочинку та спілкування у музейному затишку".

Адреса квартири-музею Павла Тичини: Київ, вулиця Терещенківська, 5 (300 метрів від метро "Театральна").

Усі супутні для психологічної рівноваги послуги надаються безоплатно.

Музейники також закликали колег приєднатися до цього починання. Вони готові усім охочим надати поради й рекомендації.

Дивіться також віртуальну екскурсію Музеєм Тичини (з фото)

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.