Нацисти хотіли використовувати у війні комарів - дослідник

Нацисти досліджували можливість використання у Другій світовій війні комарів, інфікованих малярією. Про це заявив доктор Клаус Рейнгардт з Тюбінгенського університету (ФРН) після роботи в архівах Ентомологічного інституту концентраційного табору Дахау.

Учений з'ясував, що тамтешні біологи шукали комарів, здатних добре виживати поза своїм природним середовищем існування, повідомляє ВВС.

У статті, опублікованій в журналі Endeavour, дослідник припускає, що цих комах могли поширювати на ворожій території.

Ентомологічний інститут в Дахау заснував у 1942 році Гайнріх Гіммлер, керівник СС.

Організація, як вважається, вивчала захворювання, які переносяться комахами, - на кшталт тифу, від якого страждали багато в'язнів Дахау.

Але доктор Райнхард знайшов докази того, що в інституті також досліджували певний вид комарів, здатних обходитися без їжі і води протягом чотирьох днів.

Їх можна було би заразити малярією, а потім розсіяти над ворожою територією з літаків. Такі комарі могли би досить довго виживати і заразити велику кількість людей, припускає дослідник.

На його думку, німецькі науковці вивчали можливе використання малярії, котра передається через комарів, в якості біологічної зброї.

Наразі невідомо, чи є зв'язок між роботою Ентомологічного інституту і дослідами доктора Клауса Шилінга, котрий зумисне заражав в'язнів малярією і був страчений після війни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Третій рейх"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.