Нацисти хотіли використовувати у війні комарів - дослідник

Нацисти досліджували можливість використання у Другій світовій війні комарів, інфікованих малярією. Про це заявив доктор Клаус Рейнгардт з Тюбінгенського університету (ФРН) після роботи в архівах Ентомологічного інституту концентраційного табору Дахау.

Учений з'ясував, що тамтешні біологи шукали комарів, здатних добре виживати поза своїм природним середовищем існування, повідомляє ВВС.

У статті, опублікованій в журналі Endeavour, дослідник припускає, що цих комах могли поширювати на ворожій території.

Ентомологічний інститут в Дахау заснував у 1942 році Гайнріх Гіммлер, керівник СС.

Організація, як вважається, вивчала захворювання, які переносяться комахами, - на кшталт тифу, від якого страждали багато в'язнів Дахау.

Але доктор Райнхард знайшов докази того, що в інституті також досліджували певний вид комарів, здатних обходитися без їжі і води протягом чотирьох днів.

Їх можна було би заразити малярією, а потім розсіяти над ворожою територією з літаків. Такі комарі могли би досить довго виживати і заразити велику кількість людей, припускає дослідник.

На його думку, німецькі науковці вивчали можливе використання малярії, котра передається через комарів, в якості біологічної зброї.

Наразі невідомо, чи є зв'язок між роботою Ентомологічного інституту і дослідами доктора Клауса Шилінга, котрий зумисне заражав в'язнів малярією і був страчений після війни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Третій рейх"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.