Падіння Ленінів в Україні посилилося. СТАТИСТИКА

Після подій 8 грудня у Києві в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Володимиру Леніну.

Такі підрахунки наводить видання Тиждень.ua.

Як відомо, 8 грудня протестувальники звалили і розбили пам'ятник Леніну на Бессарабській площі. Скульптура вважалась головним монументом Леніна в УРСР.

Після знесення в 1991 році за рішенням Київради пам'ятника Жовтневій революціїна нинішньому Майдані Незалежності бессарабський Ленін був місцем проведення масових заходів прорадянських політичних партій.

11 грудня на Волині у Любешові на території, що належить офісу КПУ, члени партії демонтували пам’ятник Ленін з власної ініціативи.

Зранку 30 грудня в місті Ватутіне (Черкаська область) пам'ятник лідеру більшовиків звалили четверо невідомих. За кілька годин працівники комунальних служб повернули скульптуру на місце, але вже з відбитим носом.

Найбільше пам’ятників "вождю світового пролетаріату" зруйнували на Одещині. Так, вночі 9 грудня невідомі відбили погруддя пам'ятника, встановленого біля клубу залізничників міста Котовська.

4 січня у Миколаївському районі пошкодили пам'ятник Лєніну в парку біля будинку "Центр дозвілля". У міліції потім заявили, що пам'ятник упав сам.

5 січня у райцентрі Березівка (Одеська область) пам’ятник Леніну облили чорною фарбою.

21 січня у місті Татарбунари (Одеська область) пам’ятнику Леніна відбили голову. Представники місцевої влади стверджували, що пам'ятник розвалився від старості (його встановили у 1970 році).

10 січня у райцентрі Машівка Полтавської області обезголовили пам'ятник Леніну. Цього ж місяця в Алчевську Луганської області на пам’ятнику Леніну написали "Кат".

Також у січні пам'ятник Леніна зруйнували у Кривому Розі, неподалік від залізничної станції Кривий Ріг-Західний. У чавунного погруддя відбили голову, сам постамент залишився неушкодженим.

23 січня впав пам’ятник вождю у селі Центральне Снігурівського району (Миколаївська область). Місцева влада також відзначала, що бюст довгий час знаходився в аварійному стані .

Того ж дня в Ізюмі на Харківщині облили пам'ятник Леніну червонною фарбою. А вже 30 січня в Ізюмі в тому ж місті невідомі розмалювали пам'ятник на центральній площі міста. На постаменті з'явилися низка написів червоною фарбою: "Не сотвори собі кумира", "Закон" та інші.

30 січня на землю впав пам’ятник Леніну у Фастові на Київщині. У міліції розповіли, що невідомі за допомогою лебідки і троса повалили пам'ятник заввишки близько 6 метрів.

У січні також пострадали пам'ятники Вінничини. У Побережному невідомі відрізали скульптурі голову. А в Ямполі пам'ятник Леніну демонтували і встановили на його місці пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому.

1 лютого невідомі частково відірвали голову пам'ятнику Леніну у райцентрі Чорнобай Черкаської області.

7 лютого було викрадено пам'ятник Леніну, що стояв перед будівлею райдержадміністрації міста Шепетівка (Хмельницька область).

6 лютого у Сумах офіційно прибрали з постаменту скульптуру Леніна біля палацу культури "Хімік". Згідно з прийнятим минулого року рішенням міської ради, згодом приберуть і останній  пам`ятник Леніну, що наразі стоїть на масиві Дуровщина.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Відповідальність за акцію взяла на себе партія "ВО "Свобода". КМДА запропонувала встановити на постаменті з-під Леніна монумент київському меценату і підприємцю XIX сторіччя Ніколі Терещенкові.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року активісти партії "ВО "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Монументи"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.