Спецпроект

Музей Тичини: про історичне тло літератури

У літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини розпочинається лекторій “Історичне тло літературного процесу”.

Про це ІП повідомили в музеї.

Мета цих науково-лекційних зустрічей – допомогти співробітникам музею-організатора лекторія та співробітникам інших музеїв літературних напрямків орієнтуватися в історичних подіях кінці ХІХ – середини ХХ століття.

Поглиблення цих знань допоможе працівникам музеїв літературного профілю у їх повсякденній роботі, сприятиме тому, щоб їх екскурсії стали більш фаховими, а науковці музеїв глибше орієнтувалися в подіях, які відбувалися в країні в той період, про який іде мова в екскурсіях.

На думку музейників, історичні умови суттєво впливають на життя суспільства і, звичайно, знаходять відображення у творчості письменників, їх особистому житті, вчинках.

Знаючи достеменніше історичні подробиці та нюанси, кожен із музейників зможе самостійно (а не лише з літературознавчих чи критичних статей) глибше аналізувати літературні процеси у різні періоди в історії країни та в житті письменника, про якого йде мова під час екскурсій.

Лекторії відбуватимуться у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини (Київ, вул. Терещенківська,5) по понеділках о 10.30, починаючи з 17 лютого. Оповідачем виступатиме кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник музею Леся Гасиджак.

Участь в лекторії – за вхідним та екскурсійним (лекційним) квитком до музею.

Дивіться також "Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.