Спецпроект

ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО ГЕНДИРЕКТОРА МУЗЕЮ ШЕВЧЕНКА В КАНЕВІ

В.о. міністра культури України Леонід Новохатько представив колективу Шевченківського національного заповідника в Каневі новопризначеного генерального директора.

Ним став Василь Тулін, який досі працював там на посаді першого заступника. Його призначили замість звільненого восени Василя Коломійця, повідомляє Музейний простір.

За словами Новохатька, серед головних переваг нового гендиректора є те, що він місцевий житель і має культурологічну освіту та досвід роботи на керівних посадах. З Туліним підписали контракт на 5 років.

"Василь Іванович прийшов працювати директором у достатньо непростий час – за місяць до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка, - зазначив чиновник. - Та в нас є всі підстави для того, щоб до цього штурвалу на нинішній фінішній прямі став досвідчений капітан і господарник, науковець і культуролог водночас".

Василь Тулін розпочинав свій шлях із посади директора сільського будинку культури. Закінчив Канівське училище культури і мистецтв, а також Київський державний інститут культури імені О. Корнійчука (нині це Київський національний університет культури і мистецтв).

Тривалий час працював директором та заступником директора з навчальної роботи Канівського училища культури і мистецтв, заступником гендиректора Шевченківського національного заповідника.

Дивіться також інші матеріали за темою "Шевченко"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.