Спецпроект

У Пінчука - виставка про Чорнобиль

PinchukArtCentre представляє проект "(Де-)Конструкція. Реальність і вигадка" - виставку, яка пропонує до уваги відео роботи Крістіана Марклея (США), Діани Татер (США) та П’єра Юіга (Франція).

Про це повідомляє сайт ПінчукАртЦентру.

Три масштабні відеоінсталяції поєднані темою конструювання та/ або деконструювання культурно обумовлених уявлень. Присутня у творах напруга між дійсністю і вигадкою змушує глядачів переглянути своє ставлення до цих категорій.

Фільм "Перехресний вогонь" Крістіана Марклея, який був створений у 2007 році і вперше продемонстрований у PinchukArtCentre у 2008 році – це чотирьохканальне відео, в якому різні люди стріляють з різного типу зброї.

Це колаж образів, запозичених із американських вестернів і фільмів про війну. Аудіовізуальна композиція "Перехресного вогню" деконструює здійснення пострілу, дозволяючи глядачам раціоналізувати їхні емоційні й фізичні реакції на нього, а також вказує на їхній страх перед насильством і зачарованість ним.

Відеоробота "Чорнобиль" (2011) Діани Татер, спроектована на шість екранів, показує зону Чорнобильської ядерної катастрофи і занепад, що продовжується на території, яка досі не підлягає відновленню. Проекції відео оточують глядачів з усіх боків, тож інсталяція створює враження повного занурення, котре порушується лише тінями самих спостерігачів.

Робота П’єра Юіга "Тіло і хмарка" ("The host and the cloud"), 2010, з’явилась в результаті річного експерименту, який включав в себе низку подій, організованих художником у колишньому приміщенні Національного музею народного мистецтва і традицій у Парижі.

Цей фільм пропонує ознайомитися із задокументованими експериментами, в яких Юіг створював умови, що змушували учасників його перформансу та запрошених глядачів осмислювати моменти напруги між реальністю та фікцією, власне подією та її ігровим відтворенням.

Виставковий проект представлено на огляд з 7 лютого до 27 квітня 2014 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Чорнобиль"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.