Спецпроект

У Національному художньому музеї навчатимуть "слухати" живопис

Урочисте відкриття виставки "Музика: побачити звук" відбудеться завтра.

Про це повідомляє namu.kiev.ua.

Уже восьмий рік поспіль Національний художній музей України в рамках програми "Живе мистецтво" готує масштабний виставковий просвітницький проект. Його мета - разом із глядачем вчитись бачити мистецтво і відкривати нові можливості для його розуміння. Цьогорічний проект виходить за межі традиційних музейних тем, оскільки присвячений взаємодії образотворчого мистецтва та музики.

Простір музею наповниться музикою. У різних її проявах і втіленнях. І це буде не просто фон для огляду картин. Музика стане повноцінним співрозмовником, у діалозі з яким сенс побачених образів може розкритися по-новому. Ми будемо намагатися чути музику в кольорах і бачити, як звучать полотна. Адже тільки на перший погляд музика й образотворче мистецтво ґрунтуються на різних принципах. Насправді, між ними дуже багато спільного - як в силі емоційного впливу, так і в формах, структурах та засобах.

Експозиція об'єднає три різні смислові групи. Перша з них - реалістична. Взаємодія музики й образотворчого мистецтва простежується на рівні сюжету і має цілком функціональне призначення: документація і фіксація. Друга група - імпресіоністична. У представлених творах значення сюжетно-подієвого компоненту зменшено. Роботи звертаються передусім до емоцій і настрою глядача подібно до того, як це робить музика. І третя, найбільша, присвячена структурам. Заперечуючи міметичність (тобто наслідування, "зображення життя у формах життя") як основоположний принцип образотворчого мистецтва, художники-авангардисти часто зверталися до музики як до зразкового неміметичного виду мистецтва. Це дозволило нарешті простежити певні структурні закономірності, єдині для всіх мистецтв і зокрема для музики та живопису.

В експозиції представлені твори художника і музиканта Григорія Світлицького, живописця Федора Манайла, Віктора Пальмова - дослідника кольоропису, авангардистки Соні Делоне та інших українських художників з колекції НХМУ, театральні ескізи Анатоля Петрицького та Олександра Хвостенка-Хвостова, а також музичні інструменти, з колекції МТМКУ.

У програмі відкриття: інтерактивна музична програма МИРОСЛАВИ КОТОРОВИЧ і камерного ансамблю ARTEХАТТА.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.