Спецпроект

На честь засновника фабрики Петриківського розпису відкрили музей

Музей Федора Панка у селищі Петриківка на Дніпропетровщині прийняв перших відвідувачів.

Про це пише ukrinform.ua.

Український майстер народного декоративного розпису все життя прожив у рідному селі Патриківка. У 1958 році він заснував і очолив першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису "Дружба". Також він сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису з Петриківки.

Для залучення більшої кількості туристів до Петриківки, окрім відкриття Музею Федора Панка, у селі  планується проведення традиційного міжнародного фестивалю-ярмарку "Петриківський дивоцвіт". Також місцеві майстри розробляють навчальні програми Петриківського розпису для дитсадків, школ та вишів України.

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

До 20 січня 2014 року у Києві триватиме виставка Петриківського розпису у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.