Спецпроект

На честь засновника фабрики Петриківського розпису відкрили музей

Музей Федора Панка у селищі Петриківка на Дніпропетровщині прийняв перших відвідувачів.

Про це пише ukrinform.ua.

Український майстер народного декоративного розпису все життя прожив у рідному селі Патриківка. У 1958 році він заснував і очолив першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису "Дружба". Також він сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису з Петриківки.

Для залучення більшої кількості туристів до Петриківки, окрім відкриття Музею Федора Панка, у селі  планується проведення традиційного міжнародного фестивалю-ярмарку "Петриківський дивоцвіт". Також місцеві майстри розробляють навчальні програми Петриківського розпису для дитсадків, школ та вишів України.

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

До 20 січня 2014 року у Києві триватиме виставка Петриківського розпису у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.