Спецпроект

Документи про Тараса Шевченка будуть доступні в інтернеті

До 200-річчя від дня народження поета архівісти готують унікальну виставку. Вона відкриється 27 лютого 2014 року в Українському домі.

Про це пише ukurier.gov.ua.

Експонати нададуть Укрдержархів та музеї, де зберігаються документи про життя та творчість великого поета. Зокрема,  Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв представить автографи віршів "Бандуристе! Орле сизий..." (1840 рік), листування Шевченка з викладачем П. Корольовим та актором М. Щепкіним.

В архіві-музеї зберігаються також копії та фотокопії матеріалів про слідство щодо поета, про його смерть, а також документи про заборону видань "Кобзаря", вилучення збірки з вищих навчальних закладів та їх конфіскацію із книгарень Києва та інших міст (1911, 1914 роки), матеріали про пожертвування коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві за 1907—1917 роки.

Ще одна тематична добірка архівних документів відобразить життя закріпаченої родини Шевченків, складне дитинство Тараса. Окремо акцентується на постаті Павла Енгельгардта, на безправному становищі кріпаків. Інша частина експозиції сконцентрує документи, пов’язані з перебуванням Тараса  Шевченка в Україні в 1843—1847 pоках: спілкування з діячами української культури, робота над серією офортів "Живописна Україна".

Окрема група документів має висвітлити події, пов’язані зі смертю Поета, організацію його перепоховання на Чернечій горі. Завершальний пакет матеріалів покаже, як зберігалася пам’ять про Шевченка в Україні та за її межами після заборони його вшанування з нагоди 50-річчя смерті та 100-річчя від дня народження (1911, 1914).

Окремо слід відзначити роботу працівників державних архівів Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей у виявленні документів про Кобзаря. У них простежується, як всупереч діям царського режиму поширювалися твори Поета, а також показано цинічні диктаторські заборони на їхню публікацію, на облаштування могили, меморіальних музеїв та заходи зі вшанування пам’яті.

У планах архівістів та музейників — розміщення на сайті архіву електронного ресурсу "Шевченкіана аудіовізуальна", створення архівної колекції веб-сайтів "Слово про Кобзаря" тощо. На виставці в Українському домі вже можна буде отримати доступ до багатьох документів через Інтернет. 

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.