Спецпроект

Ходорковський зустрічався із журналістами у Музеї Берлинського муру

Це перша прес-конференція, яку дав екс-голова "ЮКОСа" після 10-річного ув`язнення.

Про це пише tyzhden.ua.

Прес-конференцію, до якої була прикута увага без перебільшення всього світу, було організовано блискавично і досить демократично: впритул з інтернет-блогерами і незалежними журналістами стояли телевізійники BBC. В інтерв'ю Михайло Ходорковський сказав, що дізнався про своє помилування з новин по телевізору. За його словами, відразу після цього відправився збирати папери, оскільки передбачав, що його відпустять із колонії протягом доби. 

Михайло Ходорковський знаходиться у Берліні з 20 грудня. Він прибув до столиці Німеччини відразу після звільнення. За даними ЗМІ, з Карелії, де знаходиться колонія, бізнесмен перелетів на вертольоті в Санкт-Петербург. Потім на приватному літаку колишній глава "ЮКОСа" долетів до Берліна. Літак бізнесменові нібито надав екс-міністр закордонних справ Німеччини Ганс Дітріх Геншер.

Ходорковський вийшов на свободу після указу про помилування, який підписав Володимир Путін. Про це рішення президент Росії повідомив 19 грудня. Як пояснив глава держави, він помилував бізнесмена, оскільки той попросив його про це у зв'язку з хворобою матері.

Музей Берлінського муру також називається "Будинком біля Чекпойнт Чарлі". Крім самої стіни, експозиція музею присвячена міжнародній боротьбі за права людини. Після знесення Берлінського муру 9 листопада 1989 року, багато  плит було продано або подаровано різним країнам. Так, частини муру розійшлися світом від Європи до Австралії. В Києві історична плита знаходиться біля будинку канцелярії посольства Німеччини.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.