Спецпроект

"Бесарабку" хочуть перетворити на історичний музей

У КМДА готові витратити на це 20 мільйонів гривень.

Про це пише golos.com.ua.

Знаменита столична "Бессарабка", що не знала ремонту останніх 50 років, готується до відновлення. Ремонт розпочнеться наступної весни. Буде укріплено фундамент будівлі, перекриття всіх трьох поверхів. Особливо цього потребує скляний купол над торговельним залом. 
Будівля Бессарабського ринку — пам’ятка архітектури, тож змінювати її планування не можна, особливо це стосується фасадів. У КМДА планують створити тут музей історії. Комплекс ремонтних робіт стане у 20 мільйонів гривень.
Нагадаємо: наразі у приміщенні "Бесарабки" розміщені комунальний ринок, супермаркет та розважальні заклади. Цього року будівлі виповнилося 100 років. 
Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.