Причина "революційного" повалення Леніна - відсутність самоврядування у Києві

Наявність у Києві невеличкого пам'ятника Леніну поруч із великим меморіалом Незалежності на Майдані була прикладом того, що у столиці є толерантність між людьми різних політичних поглядів.

Про це Історичній Правді повідомив київський краєзнавець Михайло Кальницький.

"Не для того зараз відбуваються ці грандіозні події [Євромайдан - ІП], щоб одна частина України демонструвала своє торжество над іншою, - наголосив краєзнавець. - Не знищенням пам'ятників зараз треба займатися".

За словами Кальницького, європейська традиція - це пошуки примирення, а не нагнітання протистояння.

"Ініціатори повалення монументу зробили демонстративний учинок: мовляв, ми перемогли і не збираємося шукати компромісу з українцями інших поглядів", - додав історик, який бере участь в акціях Євромайдану.

Також краєзнавець зазначив, що монумент Леніну був позбавлений статусу пам'ятки національного значення рішенням уряду Тимошенко у 2009 році "з політичних міркувань" - після того, як йому відбили гранітного носа.

Голова підкомітету з питань охорони культурної спадщини Комітету з питань культури й духовності ВР Олександр Бригинець додав у коментарі ІП, що монумент мав статус пам'ятки місцевого значення і перебував на балансі Шевченківської РДА.

"Неодноразові спроби прибрати пам'ятник гальмувалися відсутністю політичної волі", - заявив нардеп, який раніше очолював постійну комісію Київради з питань культури.

За словами Бригинця, рішення про перенесення пам'ятника з бульвару Шевченка мала прийняти або Шевченківська райрада міста Києва, або Київська міська рада.

"Але Партія регіонів ліквідувала районні ради у столиці, а Київрада має сумнівну легітимність, - наголосив депутат. - Це й стало причиною того, що пам'ятник було прибрано не органами місцевого самоврядування, а революційними масами".

У неділю в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Відповідальність за вчинену молодиками у масках акцію взяла на себе партія "ВО "Свобода".

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник більшовицького перевороту в Російській республіці (осінь 1917 року), ідеолог створення СРСР.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року активісти партії "ВО "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Вандалізм"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.