"СВОБОДА" ХОЧЕ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЖОВТНЕВИЙ У ПАЛАЦ СВОБОДИ

На загальних зборах штабу Жовтневого палацу, де розміщуються активісти Євромайдану, ухвалено рішення перейменувати споруду в Палац Свободи.

Про це повідомляють Коментарі.

На зборах учасники пропонували близько десяти різних назв.

"Серед варіантів були: "Палац грудневого повстання", "Фортеця народної влади", "Народна фортеця", "Палац соборності", "Палац державності" та багато інших", - зазначив комендант споруди, народний депутат Руслан Зелик (партія "ВО "Свобода").

За словами коменданта, перейменування будівлі – символ народної непокори, повстання, волелюбства і прагнення справедливости.

За повідомленням партійної прес-служби, планується лобіювати питання офіційного перейменування будівлі. Зараз палац офіційно називається "Міжнародний центр культури та мистецтв".

Колишній Жовтневий палац на вулицi Інститутській у Києві збудовано архітектором Вікентієм Беретті в 1842 році. До 1917 році в будівлі розміщувався Інститут шляхетних дівчат, який дав ім'я вулиці.

Інститут шляхетних дівчат (угорі) на початку XX cторіччя

У 1920-30-х роках у палаці розташовувалися ЧК та НКВД. Підвали споруди були місцем тортур і масових розстрілів. Звідси відправляли на страти і вивозили трупи розстріляних для поховання у Биківнянський ліс.

Під час Другої світової війни палац зазнав значних пошкоджень. Будинок відбудували у 1950-х як місце для проведення культурних заходів. Тоді ж він отримав назву Жовтневий палац.

У 1990-х роках Жовтневий палац було офіційно перейменовано в Міжнародний центр культури і мистецтв.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.