Спецпроект

У Києві покажуть китайські новорічні картини ХІХ століття. ФОТО

Напередодні новорічних свят Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрив особливу виставку із власних фондів. Музей презентує глядачу унікальні зразки китайської новорічної картини кінця ХІХ ст. з міста Янлюцин – осередку цього виду мистецтва.

Про це пише unn.com.ua.

Няньхуа – китайська народна картина, що містить побажання родині на  наступний рік. Її малювали, вирізали на дошках, друкували і розфарбовували протягом усього року. Проте, продавали саме напередодні новорічного свята. Кожна родина вивішувала в будинку такі народні картини, сподіваючись на щастя, здоров’я, добробут.

 

Напередодні Нового року їх урочисто спалювали, щоб дух домашнього вогнища доніс на небеса звіт про те, які добрі справи зробила родина за попередні 12 місяців. Натомість вивішували нову картинку. Яскраві ксилографії (гравюри на дереві), розфарбовані від руки, прикрашали будинок аж до наступних свят.  Більшість няньхуа збереглися завдяки європейцям, які зібрали перші колекції.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.