Спецпроект

У Києві покажуть китайські новорічні картини ХІХ століття. ФОТО

Напередодні новорічних свят Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрив особливу виставку із власних фондів. Музей презентує глядачу унікальні зразки китайської новорічної картини кінця ХІХ ст. з міста Янлюцин – осередку цього виду мистецтва.

Про це пише unn.com.ua.

Няньхуа – китайська народна картина, що містить побажання родині на  наступний рік. Її малювали, вирізали на дошках, друкували і розфарбовували протягом усього року. Проте, продавали саме напередодні новорічного свята. Кожна родина вивішувала в будинку такі народні картини, сподіваючись на щастя, здоров’я, добробут.

 

Напередодні Нового року їх урочисто спалювали, щоб дух домашнього вогнища доніс на небеса звіт про те, які добрі справи зробила родина за попередні 12 місяців. Натомість вивішували нову картинку. Яскраві ксилографії (гравюри на дереві), розфарбовані від руки, прикрашали будинок аж до наступних свят.  Більшість няньхуа збереглися завдяки європейцям, які зібрали перші колекції.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.