Спецпроект

У Києві покажуть китайські новорічні картини ХІХ століття. ФОТО

Напередодні новорічних свят Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрив особливу виставку із власних фондів. Музей презентує глядачу унікальні зразки китайської новорічної картини кінця ХІХ ст. з міста Янлюцин – осередку цього виду мистецтва.

Про це пише unn.com.ua.

Няньхуа – китайська народна картина, що містить побажання родині на  наступний рік. Її малювали, вирізали на дошках, друкували і розфарбовували протягом усього року. Проте, продавали саме напередодні новорічного свята. Кожна родина вивішувала в будинку такі народні картини, сподіваючись на щастя, здоров’я, добробут.

 

Напередодні Нового року їх урочисто спалювали, щоб дух домашнього вогнища доніс на небеса звіт про те, які добрі справи зробила родина за попередні 12 місяців. Натомість вивішували нову картинку. Яскраві ксилографії (гравюри на дереві), розфарбовані від руки, прикрашали будинок аж до наступних свят.  Більшість няньхуа збереглися завдяки європейцям, які зібрали перші колекції.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.