Спецпроект

Музей нафтопромислів став міжнародним туристичним маршрутом

Музей нафтопромислів Галичини, відкриття якого відбулось у жовтні, продовжує розширювати сферу досліджень та збільшив коло партнерів з дослідження природоресурсної історії краю.

Про це пише firtka.if.ua.

Минулого тижня Музей долучився до реалізації міжнародного проекту "Гео-Карпати", що співфінансується Євросоюзом та реалізовується в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Головним партнером проекту є Кросненська державна вища професійна школа імені Станіслава Пігоня (Польща), партнером є Львівський національний університет імені Івана Франка.

В рамках проекту вздовж усього шляху "Гео-Карпати", котрий прокладено від польського Кросно до прикарпатської Яремчі, щоби показати найцікавіші геологічні об’єкти Карпат, встановлять 28 інформаційних таблиць геосайтів, 2 панорами та буде відкрито 2 навчально-інформаційних центри. 12 із геосайтів знаходяться на території Підкарпатського воєводства Республіки Польща, 6 у Львівській і 10 в Івано-Франківській областях.

19 листопада на території Музею українсько-польська делегація урочисто відкрила інформаційну таблицю геосайту "Битківське нафтове родовище". Стенд містить інформацію про геотуристичний шлях "Гео-Карпати" та опис геосайту.

Дуже вдало обрано місце для таблиці, адже з майданчика, де її встановлено, можна безпосередньо спостерігати геологічний розріз Битківського нафтового родовища у відслоненні на схилі г. Пецига (с. Битків). Із включенням Музею до геотуристичного маршруту співпраця з новими колегами не вичерпується.

Вже намітили нові плани, зокрема в 2013-2014 роках працівники Музею спільно з викладачами Львівського національного університету імені Івана Франка запланували розробити та реалізувати проект експозиційної зали геології нафтогазових родовищ Карпат.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.