Спецпроект

Музей ім. Богдана та Варвари Ханенків збираються реконструювати

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ, вулиця Терещенківська) збираються побудувати внутрішній дворик, зимовий сад, галереї та кафе. Щоправда, проект поки що тільки затверджують, всі гроші, необхідні на його реалізацію, планують отримати від спонсорів.

Про це пише kiev.vgorode.ua.

Як розповіли в музеї, там хочуть побудувати нові виставкові зали, зони відпочинку для відвідувачів і навіть спеціальні місця для інвалідів. У планах також внутрішній сад і італійський дворик, літня галерея і кафе. У створенні майбутнього вигляду музею беруть участь і його відвідувачі, там проводять соціологічне опитування, яке визначить, що б хотіли бачити в музеї його гості.

Так буде виглядати Італійський дворик. Фото: vesti.ua

Про те, чи позначиться реконструкція на вартості квитків - у музеї поки що не знають.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.