Спецпроект

Музей ім. Богдана та Варвари Ханенків збираються реконструювати

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ, вулиця Терещенківська) збираються побудувати внутрішній дворик, зимовий сад, галереї та кафе. Щоправда, проект поки що тільки затверджують, всі гроші, необхідні на його реалізацію, планують отримати від спонсорів.

Про це пише kiev.vgorode.ua.

Як розповіли в музеї, там хочуть побудувати нові виставкові зали, зони відпочинку для відвідувачів і навіть спеціальні місця для інвалідів. У планах також внутрішній сад і італійський дворик, літня галерея і кафе. У створенні майбутнього вигляду музею беруть участь і його відвідувачі, там проводять соціологічне опитування, яке визначить, що б хотіли бачити в музеї його гості.

Так буде виглядати Італійський дворик. Фото: vesti.ua

Про те, чи позначиться реконструкція на вартості квитків - у музеї поки що не знають.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.