Українці мають знайти компроміс, як поляки у 1980-х - науковець

Українські політики і всі небайдужі мають знайти компроміс, який дозволить прийняти закони, необхідні для партнерської співпраці з Євросоюзом.

Про це йдеться у відкритому листі професора Ягеллонського університету (Краків) Володимира Мокрія, керівника кафедри українознавства факультету міжнародних і політичних студій.

"Всі знають, що у разі непідписання угоди у Вільнюсі неприятелі матимуть достатньо часу, щоб пригнобити Україну, а ЄС матиме свої нелегкі проблеми та ще й вибори до Європарламенту", - зазначив професор.

За словами Мокрія, після підписання угоди у Вільнюсі можна буде вносити поправки, головне - підписати.

"Як депутат Сейму від [профспілкового руху] "Солідарність" в 1989-1991 роках, хочу поінформувати, що нас з "Солідарності" було 161 депутатів, а комуністів 299, - наголошується у зверненні. - Але ми їх переконували, просвіщали і змогли прийняти закони, завдяки яким почали звільнення від комунізму".

За словами професора, українці, як і люди "Солідарності" – це люди діалогу. Він просить усі зацікавлені сторони порозумітися і прийняти компромісні, але необхідні для євроінтеграції закони.

"Припинення євроінтеграційних стремлінь України означає повернення до недотриманого   царською владою Переяслава і відкинення європейських цінностей", - наголошує науковець.

Дивіться також: "Як посадити поруч владу та опозицію. Європейський досвід"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.