Спецпроект

У Полтаві організували вуличний музей історії Голодомору. ФОТО

В суботу, в День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, в Потлаві на вулиці Жовтневій був організований вуличний музей історії Голодомору.

Про це пише vpoltave.info.

На невеликому дерев'яному стенді були представлені експонати їжі тих страшних часів: наварки з води, тирси, кори дерева, прілої крупи, шкіряних ременів і комах, випічки з бур'яну, м'ясо, залите гасом, яким більшовики знущаючись, труїли голодних людей, а також прототип трубки з людської кістки, які робили більшовицькі виконавці з померлих.

Вуличний музей Голодомору

Протягом акції оголошували невідомі факти з історії Голодомору, а також роздали близько 2 тисяч інформаційних листівок .

Як зазначив організатор вуличного музею Олександр Коба: "На таку форму проведення акції мене надихнуло схоже вшанування жертв Голоду 1932-33 років минулого року в Івано-Франківську. Своєю виставкою ми хотіли більш детально і наочно ознайомити полтавців з цією страшною трагедією, а також порівняти сучасне і минуле з точки зору суспільного споживання".

Дивіться також:

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Інструкції російським історикам про Голодомор. ФОТО

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до тероризму. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.