Спецпроект

Музей лісового побуту Придніпровського Полісся потребує допомоги

Громадскість закликають допомогти зібрати експонати для "Музею лісового побуту Придніпровського Полісся", який створюється як частина еколого-освітнього центру Регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський" в с. Отрохи (Козелецький район Чернігівської області).

Про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець.

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк (площею більше 100 000 га), в рамках якого створюється музей, не фінансується державою, незважаючи на те, що є державною природоохоронною установою. А відтак існує лише завдяки невеликому колективу ентузіастів та підтримці небайдужих. 

Працівниками парку власними силами у поточному році збудовано споруду музею – великий традиційний дерев’яний зруб та частково зібрано експонати. Кошти на придбання будматеріалів були надані однією із природоохоронних організацій. Наразі триває завершення зовнішніх будівельних робіт та розпочинаються внутрішні – спорудження пічки, оздоблення та фарбування, а також упорядкування прилеглої території – спорудження декоративної огорожі, клумб тощо. 

За задумом, музей має знайомити відвідувачів із давніми місцевими народними лісовими промислами та їх впливом на формування природних екосистем Дніпровсько-Деснянського межиріччя. Окремі невеликі експозиції будуть присвячені лозоплетінню, рибальству, мисливству, бортництву, деревообробці, збиральництву, історії лісової охорони, місцевим повстанським рухам тощо. Одна із експозицій імітуватиме частину типової поліської хати із піччю та покуттю.

Проте для належного оформлення відповідного інтер’єру і експозиції потрібні гроші, яких у парку немає. Кошти потрібні на виготовлення меблів, встановлення підсвітки, розробку і виготовлення декоративно-інформаційних елементів, друк інформаційного буклету, історичних карт та іншої поліграфії, рестав рацію та виготовлення деяких експонатів.

Приблизний кошторис витрат – 10-12 000 грн. По всім витраченим коштам адміністрація РЛП "Міжрічинський" надасть детальний звіт громадськості.

Допомогти можна грошима: перераховувати їх на картку Приватбанку 5211 5373 3142 2852 Василюк Олексій Володимирович (прохання після переказу надіслати смс на номер (095) 255 33 22, щоб ініціатори знали на які цілі перераховані гроші) або передати гроші особисто співробітникам РЛП "Міжрічинський" (Тєстов Петро, (095) 255 33 22Interfan.ua@gmail.com). 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.