Спецпроект

На реставрацію "Церкви Спаса на Берестові" виділили 9 мільйонів. ФОТО

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник 6 листопада за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" на реставраційно-консерваційні роботи та пристосування пам’ятки архітектури "Церква Спаса на Берестові". Вартість угоди склала 9,14 млн грн.

Про це пишуть nashigroshi.org.

Згідно з техзавданням стан пам’ятки визначений як частково аварійний: зафіксовані підвищена вологість стін та склепінь споруди, замокання фундаментів від поверхневих вод.

У церкві повинні до кінця року замінити покриття, влаштувати гідро- і пароізоляцію, провести біо- та вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій, уражені частини укріпити або протезувати, замінити мідне покриття даху, куполів, бань та барабанів з влаштуванням нової системи водовідводу, організувати тимчасовий водовідвід для зливових вод, ліквідувати просідання відмостки, здійснити профілактичний ремонт мереж електроосвітлення даху. Окрім того мають відреставрувати ікони на главках і хрести, а також позолотити бані і хрести.

Церква Спаса на Берестові

Церква Спаса на Берестові – пам’ятка архітектури XI–XII ст. Під Берестовим мається на увазі давня історична місцевість Києва, княже село на території нинішніх парку Слави і частково – Києво-Печерської лаври. Церква розташована за межею фортечних мурів лаври, проте входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Побудована у період правління Володимира Мономаха, після зруйнування Києва у 1240 р. тривалий час була в занепаді, однак у 1640–1644 роках зусиллями Київського митрополита Петра Могили була відбудована у стилі українського бароко і заново розписана. На початку XIX ст. прибудована триярусна дзвіниця в стилі класицизму. Частина фундаментів законсервована. У храмі збереглися фрагменти фресок XII ст. і розписи XVII ст.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.