Спецпроект

Києво-Печерський заповідник оснастили QR-кодами

Перші QR-коди встановлені на всесвітньо відомих пам'ятниках архітектури Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Тепер, сфотографувавши QR-код на мобільний телефон, можна отримати швидкий доступ до інформації про об'єкт.

Про це пише сайт заповідника.

"З ініціативою розробки і розміщення QR-кодів виступили співробітники науково-дослідного відділу мультимедіа технологій Києво-Печерського заповідника. Ними ж розроблений і спеціальний інтернет-ресурс, який дозволить українським та іноземним туристам швидше ознайомитися з історією пам'ятників архітектури на українській, російській і англійській мовах", - зазначається у повідомленні.

QR-коди у Києво-Печерському заповіднику не перші в Україні. У столиці QR-коди вже встановлені, зокрема, на арці Дружби народів, Музеї історії Києва, Музеї російського мистецтва, Музеї мистецтв імені Варвари і Богдана Ханенків. Оснащені QR-кодами і ряд пам'ятників архітектури Феодосії.

"Для сканування необхідно встановити на смартфон або телефон спеціальнйи додаток: QR Reader, QR Code Scanner, QuickMark або інші програмні додатки, доступні для мобільного пристрою", - йдеться у повідомленні.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.